Гістологічні особливості шлунку єменського хамелеону (Chamaeleo calyptratus)
Анотація
Захворювання шлунку в єменських хамелеонів (Chamaeleo calyptratus) є достатньо поширеною патологією травного каналу. У той же час, інформація стосовно особливостей його мікроскопічної будови відсутня. Визначали особливості гістологічної будови, вікові морфометричні показники шлунку єменських хамелеонів 1-, 7-, 14-добового, 1-, 2-, 3, 6- 8-місячного і 1-річного віку. Гістологічні препарати виготовляли з поперечного зрізу середньої ділянки шлунку, що забарвлювали гематоксиліном і еозином, за Маллорі, у ШИК-реакції. На основі гістологічних, гістохімічних і морфометричних досліджень надано морфофункціональну характеристику шлунку єменського хамелеону 9 вікових груп упродовж першого року постнатального періоду онтогенезу. У стінці шлунку єменського хамелеону виявлено чотири оболонки: слизову, підслизову основу, м’язову і серозну. Слизова оболонка складається з трьох шарів: епітеліального, власної пластинки і м’язової пластинки. Епітеліальний шар представлений одношаровим однорядним призматичним епітелієм. У складі епітеліального шару виявлено дві основні популяції клітин: поверхневу, що представлена мукоцитами і глибоку, що представлена оксикоптичними клітинами. Мукоцити вкривають пальцеподібної форми випини власної пластинки між отворами залоз і утворюють ворсинки. Оксикоптичні клітини занурені у власну пластинку слизової оболонки і утворюють трубкоподібної форми глибокі залози. М’язова пластинка слизової оболонки складається з двох тонких шарів клітин гладкої м’язової тканини: зовнішнього поздовжнього і внутрішнього циркулярного, що заходить до основи ворсинок і разом з пухкою волокнистою сполучною тканиною розташовується між секреторними відділами залоз. Підслизова основа у вигляді тонкої пластинки, що побудована з пухкої волокнистої сполучної тканини, відмежовує слизову оболонку від м’язової. М’язова оболонка складається з двох шарів, що побудовані з гладкої м’язової тканини: товстого внутрішнього циркулярного і тонкого зовнішнього поздовжнього. Збільшення товщини стінки шлунку відбулось за рахунок слизової оболонки і, в значно більшій мірі, за рахунок м’язової оболонки. Збільшення товщини слизової оболонки відбулось за рахунок збільшення глибини трубкоподібних залоз. Найбільш стабільними морфометричними показниками, що не мали достовірної різниці у тварин різних вікових груп, були ширина секреторних відділів залоз, висота ворсинок і товщина серозної оболонки.
Завантаження
Посилання
Aduriz, A., Lanthier, I., Lair, S., & Vergneau-Grosset, C. (2024). Evaluation of mortality causes and prevalence of renal lesions in zoo-housed chameleons: 2011-2022. Journal of Zoo and Wildlife Medicine, 55(2), 381–392. https://doi.org/10.1638/2023-0023
Awaad, A., Rushdy, A., & Adly, M. A. (2023). Localization of alpha 2,6-linked sialic acid residues in gastrointestinal tract compartments of some tetrapod's representatives: Comparative histochemical study. Acta Histochemica, 125(5), 152055. https://doi.org/10.1016/j.acthis.2023.152055
Benchaya, G. A., Ramires, A. C., Picelli, A. M., & Magalhães, M. D. S. (2024). Morphological description of the digestive tract of the Amazonian Diving Lizard Uranoscodon superciliosus (Linnaeus, 1758) and its associations to the diet and foraging mode. Anais da Academia Brasileira de Ciências, 96(3), e20220650. https://doi.org/10.1590/0001-3765202420220844
Betancourt, S., Irizarry, K. J. L., Falk, B. G., Rutllant, J., & Khamas, W. (2022). Micromorphological study of the upper digestive tract of the Argentine tegu (Salvator merianae). Anatomia, Histologia, Embryologia, 51(2), 259–268. https://doi.org/10.1111/ahe.12786
Broughton, C., & Webb, K. L. (2022). Diagnostic clinical pathology of the bearded dragon (Pogona vitticeps). Veterinary Clinics of North America: Exotic Animal Practice, 25(3), 713–734. https://doi.org/10.1016/j.cvex.2022.06.002
Cakici, O., & Akat, E. (2012). Histopathological effects of carbaryl on digestive system of snake-eyed lizard, Ophisops elegans. Bulletin of Environmental Contamination and Toxicology, 88(5), 685–90. https://doi.org/10.1007/s00128-012-0571-5
Chabaud, C., Brusch, G. A., Pellerin, A., Lourdais, O., & Le Galliard, J. F. (2023). Prey consumption does not restore hydration state but mitigates the energetic costs of water deprivation in an insectivorous lizard. Journal of Experimental Biology, 226(17), jeb246129. https://doi.org/10.1242/jeb.246129
Cizek, P., Hamouzova, P., Kvapil, P., & Kyllar, M. (2019). Light and scanning electron microscopy of the tongue of the sand lizard (Lacerta agilis). Folia Morphol (Warsz), 78(1), 101–106. https://doi.org/10.5603/fm.a2018.0064
Diaz, R. E. Jr, Anderson, C. V., Baumann, D. P., Kupronis, R., Jewell, D., Piraquive, C., Kupronis, J., Winter, K., Greek, T. J., & Trainor, P. A. (2015). Captive care, raising, and breeding of the Veiled chameleon (Chamaeleo calyptratus). Cold Spring Harbor Protocols, 10, 943–9. https://doi.org/10.1101/pdb.prot087718
Dillehay, D. L., Boosinger, T. R., & MacKenzie, S. (1986). Gastric cryptosporidiosis in a chameleon. Journal of the American Veterinary Medical Association, 189(9), 1139–40.
Ferri, D., & Liquori, G. E. (1994). Immunohistochemical investigations on the pyloric glands of the ruin lizard (Podarcis sicula campestris de Betta). Acta Histochemica, 96(1), 96–103. https://doi.org/10.1016/s0065-1281(11)80015-2
Gałęcki, R., & Sokół, R. (2018). Treatment of cryptosporidiosis in captive green iguanas (Iguana iguana). Veterinary Parasitology, 252, 17–21. https://doi.org/10.1016/j.vetpar.2018.01.018
Giraud, A. S., Yeomans, N. D., & St John, D. J. (1979). Ultrastructure and cytochemistry of the gastric mucosa of a reptile, Tiliqua scincoides. Cell and Tissue Research, 197(2), 281–94. https://doi.org/10.1007/bf00233920
Goldberg, S. R., & Bursey, C. R. (1989). Larval nematodes (Ascarops sp.) in stomach granulomas of the sagebrush lizard, Sceloporus graciosus. Journal of Wildlife Diseases, 25(4), 630–3. https://doi.org/10.7589/0090-3558-25.4.630
Gould, S. J. (1977). Ontogeny and phylogeny. The Belknap Press of Harvard University Press, Cambridge, Massachusetts, 501.
Hallinger, M. J., Taubert, A., Hermosilla, C., & Mutschmann, F. (2019). Captive agamid lizards in Germany: prevalence, pathogenicity and therapy of gastrointestinal protozoan and helminth infections. Comparative Immunology, Microbiology and Infectious. 63, 74–80. https://doi.org/10.1016/j.cimid.2019.01.005
Hamdi, H., El-Ghareeb, A.-W., Zaher, M., Essa, A. & Lahsik, S. (2014). Anatomical, histological and histochemical adaptations of the reptilian alimentary canal to their food habits: II-Chamaeleon africanus. World Applied Sciences Journal, 30(10), 1306–1316, https://doi.org/10.31548/veterinary2.2024.138
Koca, Y. B., & Gürcü, B. (2011). Morphological and histochemical investigations of esophagogastric tract of a lizard, Laudakia stellio (Agamidae, linnaeus 1758). Acta Biologica Hungarica, 62(4), 376–387. https://doi.org/10.1556/abiol.62.2011.4.4
LaDouceur, E. E., Argue, A., & Garner, M. M. (2022). Alimentary tract neoplasia in captive bearded dragons (Pogona spp). Journal of Comparative Pathology, 194, 28–33. https://doi.org/10.1016/j.jcpa.2022.03.007
Liquori, G. E., Ferri, D., & Scillitani, G. (2000). Fine structure of the oxynticopeptic cells in the gastric glands of the ruin lizard, Podarcis sicula campestris De Betta, 1857. Journal of Morphology, 243(2), 167–71. https://doi.org/10.1002/(sici)1097-4687(200002)243:2%3C167::aid-jmor5%3E3.0.co;2-g
Lyons, J. A., Newman, S. J., Greenacre, C. B., & Dunlap, J. (2010). A gastric neuroendocrine carcinoma expressing somatostatin in a bearded dragon (Pogona vitticeps). Journal of Veterinary Diagnostic Investigation, 22(2), 316–20. https://doi.org/10.1177/104063871002200230
Mans, C., & Braun, J. (2014). Update on common nutritional disorders of captive reptiles. Veterinary Clinics of North America: Exotic Animal Practice, 17(3), 369–95. https://doi.org/10.1016/j.cvex.2014.05.002
Melero, A., Verdés, J., Espada, Y., Novellas, R., Encinoso, M., & Martorell, J. (2023). Computed tomography of the coelomic cavity in healthy veiled chameleons (Chamaeleo calyptratus) and panther chameleons (Furcifer pardalis). Open Veterinary Journal, 13(9), 1071–1081. https://doi.org/10.5455/ovj.2023.v13.i9.2
Mitchell, M. A., & Diaz-Figueroa, O. (2005). Clinical reptile gastroenterology. Veterinary сlinics: Exotic Animal Practice, 8(2), 277–298. https://doi.org/10.1016/j.cvex.2005.01.008
Parks, B. C., Mollett, A., Gangloff, E. J., & Litmer, A. R. (2025). The effects of meal size and feeding frequency on digestion in common wall lizards (Podarcis muralis). Journal of Experimental Biology, 228(16): jeb250509. https://doi.org/10.1242/jeb.250509
Rodrigues Sartori, S. S., Nogueira, K. O. P. C., Rocha, A. S., & Neves, C. A. (2011). Morphology of the stomach of the tropical house gecko Hemidactylus mabouia (Squamata: Gekkonidae). Acta Zoologica (Stockholm), 92, 179–186.
Schmidt R. E. (1977). Plasma cell tumor in an East Indian water lizard (Hydrosaurus amboinensis). Journal of Wildlife Diseases, 13(1), 47–8. https://doi.org/10.7589/0090-3558-13.1.47
Schmidt, V., Klasen, L., Schneider, J., Hübel, J., & Pees, M. (2017). Fungal dermatitis, glossitis and disseminated visceral mycosis caused by different Metarhizium granulomatis genotypes in veiled chameleons (Chamaeleo calyptratus) and first isolation in healthy lizards. Veterinary Microbiology, 207, 74–82. https://doi.org/10.1016/j.vetmic.2017.06.005
Serra-Campos, A. O., Abreu-Junior, A. N. G., Nascimento, A. A., Abidu-Figueiredo, M., Lima, M. S. C. S., & Machado-Santos, C. (2021). Gastroesophageal tube of the Iguana iguana (Iguanidae): histological description, histochemical and immunohistochemical analysis of 5-HT and SS cells. Brazilian Journal of Biology, 83, e242086. https://doi.org/10.1590/1519-6984.242086
Simbula, G., Moltedo, G., Catalano, B., Martuccio, G., Sebbio, C., Onorati, F., Stellati, L., Bissattini, A. M., & Vignoli, L. (2021). Biological responses in pesticide exposed lizards (Podarcis siculus). Ecotoxicology, 30(6), 1017–1028. https://doi.org/10.1007/s10646-021-02440-3
Skripka, M. V., Panikar, I. I., Kyrychko, B. P., Tul, O. I. (2020). The Morphological features of the digestive tube in sand lizards, Lacerta agilis (Sauria, Lacertidae). Zoodiversity, 54(5), 375–382. https://doi.org/10.15407/zoo2020.05.375
Wehrle, B. A., & German, D. P. (2023). Reptilian digestive efficiency: Past, present, and future. Comparative Biochemistry and Physiology A, 277, 111369. https://doi.org/10.1016/j.cbpa.2023.111369
Zaher, M., El-Ghareeb, A.-W., Hamdi, H., Essa, A., & Lahsik S. (2012). Anatomical, histological and histochemical adaptations of the reptilian alimentary canal to their food habits: I. Uromastyx aegyptiaca. Life Science Journal, 9(3), 84–104.
Переглядів анотації: 13 Завантажень PDF: 4
