Психо-емоційний стан собак з різними тонусом автономної нервової системи за гострого стресу
Анотація
Проблема стресостійкості собак є важливим аспектом сучасної ветеринарної медицини та етології, оскільки вона безпосередньо впливає на здоров’я, поведінку й працездатність тварин у службовій, спортивній та терапевтичній діяльності. Автономна нервова система (АНС) відіграє ключову роль у регуляції психоемоційного стану, визначаючи швидкість і вираженість реакцій на стресові подразники. Метою дослідження було встановити особливості впливу різних типів вегетативного тонусу на динаміку психоемоційного стану собак за умов гострого стресу та звичайної тривожності та визначити механізми участі АНС у формуванні поведінкових реакцій. Дослідження проведено на 30 собаках різного вегетативного статусу. Психоемоційний стан оцінювали за шкалою FAS-М у динаміці. Встановлено, що у нормотоніків за умов гострого стресу відбувається помірне підвищення психоемоційного стану, що свідчить про збалансовану реактивність та адаптаційні можливості. У ваготоніків базові показники були мінімальними (0,3–1,5 ум. од.), однак у відповідь на гострий стрес вони різко зростали (до 2,5 ум. од.), з подальшим швидким зниженням до кінця експерименту (1,3 ум. од.), що вказує на нестійку динаміку адаптації. Симпатикотоніки мали стабільно високий рівень збудливості (1,9–2,3 ум. од.) та найвираженішу реакцію на стрес (до 3,1 ум. од.), зберігаючи підвищену тривожність навіть у дні звичайної тривожності (2,5–2,8 ум. од.), що відображає їхню низьку адаптивність. Аналіз впливу окремих ланок АНС показав домінування симпатикотонії на початкових етапах (0,4 ум. од. у перший день) із поступовим зниженням до 0,04–0,31 ум. од. у наступні дні, тоді як ваготонія мала фазовий характер: від помірних значень на старті (0,22–0,36 ум. од.) до пригнічення у 2–3 дні (0–0,02 ум. од.) та повторного зростання на 5-й день (0,46 ум. од.). Отже, тип вегетативного тонусу є визначальним чинником у формуванні стресової реакції собак. Це дозволяє розглядати тип вегетативного тонусу як прогностичний маркер індивідуальної стресостійкості та як основу для розробки практичних методів корекції у ветеринарній практиці.
Завантаження
Посилання
Amaya, V., Paterson, M. B. A., Descovich, K., & Phillips, C. J. C. (2020). Effects of Olfactory and Auditory Enrichment on Heart Rate Variability in Shelter Dogs. Animals, 10(8). https://doi.org/10.3390/ani10081385
Beerda, B., Schilder, M. B. H., Van Hooff, J., de Vries, H. W., & Mol, J. A. (2000). Behavioural and hormonal indicators of enduring environmental stress in dogs. Animal Welfare, 9(1), 49–62. https://doi.org/10.1017/S0962728600022247
Dickinson, S., & Feuerbacher, E. N. (2025). Frustration and its impact on search and rescue canines. Frontiers in Veterinary Science, 12, 1546412. https://doi.org/10.3389/FVETS.2025.1546412/BIBTEX
Döring, D., Roscher, A., Scheipl, F., Küchenhoff, H., & Erhard, M. H. (2009). Fear-related behaviour of dogs in veterinary practice. Veterinary Journal, 182(1), 38–43. https://doi.org/10.1016/J.TVJL.2008.05.006
Flint, H. E., Weller, J. E., Parry-Howells, N., Ellerby, Z. W., McKay, S. L., & King, T. (2024). Evaluation of indicators of acute emotional states in dogs. Scientific Reports, 14(1), 6406. https://doi.org/10.1038/s41598-024-56859-9
Gatehouse, E., Bremhorst, A., Denenberg, S., & Loftus, L. (2025). Assessment of a behavioral scale for the measurement of fear, anxiety and stress in dogs visiting the veterinary practice. Journal of Veterinary Behavior, 81, 58–70. https://doi.org/https://doi.org/10.1016/j.jveb.2025.08.008
Gutiérrez, J., Gazzano, A., Pirrone, F., Sighieri, C., & Mariti, C. (n.d.). Investigating the role of prolactin as a potential biomarker of stress in castrated male domestic dogs. Animals. 2019; 9: 676. https://doi.org/10.3390/ani9090676
Hauser, H., Campbell, S., Korpivaara, M., Stefanovski, D., Quinlan, M., & Siracusa, C. (2020). In-hospital administration of dexmedetomidine oromucosal gel for stress reduction in dogs during veterinary visits: A randomized, double-blinded, placebo-controlled study. Journal of Veterinary Behavior, 39, 77–85. https:/doi.org/10.1016/j.jveb.2020.05.002
Hekman, J. P., Karas, A. Z., & Sharp, C. R. (2014). Psychogenic Stress in Hospitalized Dogs: Cross Species Comparisons, Implications for Health Care, and the Challenges of Evaluation. Animals : An Open Access Journal from MDPI, 4(2), 331–347. https://doi.org/10.3390/ANI4020331
Kartashova, I. A., Ganina, K. K., Karelina, E. A., & Tarasov, S. A. (2021). How to evaluate and manage stress in dogs–a guide for veterinary specialist. Applied Animal Behaviour Science, 243, 105458. https://doi.org/10.1016/j.applanim.2021.105458
Kim, S. A., Borchardt, M. R., Lee, K., Stelow, E. A., & Bain, M. J. (2022). Effects of trazodone on behavioral and physiological signs of stress in dogs during veterinary visits: a randomized double-blind placebo-controlled crossover clinical trial. Journal of the American Veterinary Medical Association, 260(8), 876–883. https://doi.org/10.2460/JAVMA.20.10.0547
King, T., Flint, H. E., Hunt, A. B. G., Werzowa, W. T., & Logan, D. W. (2022). Effect of Music on Stress Parameters in Dogs during a Mock Veterinary Visit. Animals, 12(2), 187. https://doi.org/10.3390/ANI12020187/S1
Koolhaas, J. M., Bartolomucci, A., Buwalda, B., de Boer, S. F., Flügge, G., Korte, S. M., Meerlo, P., Murison, R., Olivier, B., Palanza, P., Richter-Levin, G., Sgoifo, A., Steimer, T., Stiedl, O., van Dijk, G., Wöhr, M., & Fuchs, E. (2011). Stress revisited: A critical evaluation of the stress concept. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 35(5), 1291–1301. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2011.02.003
Koskela, A., Törnqvist, H., Somppi, S., Tiira, K., Kykyri, V.-L., Hänninen, L., Kujala, J., Nagasawa, M., Kikusui, T., & Kujala, M. V. (2024). Behavioral and emotional co-modulation during dog–owner interaction measured by heart rate variability and activity. Scientific Reports 2024 14:1, 14(1), 1–12. https://doi.org/10.1038/s41598-024-76831-x
Mârza, S. M., Munteanu, C., Papuc, I., Radu, L., Diana, P., & Purdoiu, R. C. (2024). Behavioral, Physiological, and Pathological Approaches of Cortisol in Dogs. Animals : An Open Access Journal from MDPI, 14(23), 3536. https://doi.org/10.3390/ANI14233536
Matsushita, S., Nagasawa, M., & Kikusui, T. (2022). Autonomic nervous system responses of dogs to human-dog interaction videos. Plos One, 17(11), e0257788. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0257788
Mercier, P., Honeckman, L., Jokela, F., Dunham, A. E., & Overall, K. L. (2023). Using standardized scales to assess fear at veterinary visits: Intra- and inter-rater reliability. Journal of Veterinary Behavior, 62, 12–17. https://doi.org/10.1016/j.jveb.2023.02.004
Overall, K. (2013). Manual of Clinical Behavioral Medicine for Dogs and Cats-E-Book. Elsevier Health Sciences. 760–763. ISBN: 978-0-323-00890-7
Salgirli Demirbas, Y., Isparta, S., Saral, B., Keskin Yılmaz, N., Adıay, D., Matsui, H., Töre-Yargın, G., Musa, S. A., Atilgan, D., Öztürk, H., Kul, B. C., Şafak, C. E., Ocklenburg, S., & Güntürkün, O. (2023). Acute and chronic stress alter behavioral laterality in dogs. Scientific Reports, 13(1), 4092. https://doi.org/10.1038/s41598-023-31213-7
Somppi, S., Törnqvist, H., Koskela, A., Vehkaoja, A., Tiira, K., Väätäjä, H., Surakka, V., Vainio, O., & Kujala, M. V. (2022). Dog-Owner Relationship, Owner Interpretations and Dog Personality Are Connected with the Emotional Reactivity of Dogs. Animals : An Open Access Journal from MDPI, 12(11). https://doi.org/10.3390/ani12111338
Stanford, T. L. (1981). Behavior of dogs entering a veterinary clinic. Applied Animal Ethology, 7(3), 271–279. https:/doi.org/10.1016/0304-3762(81)90083-3
Stephen, J. M., & Ledger, R. A. (2005). An Audit of Behavioral Indicators of Poor Welfare in Kenneled Dogs in the United Kingdom. Journal of Applied Animal Welfare Science, 8(2), 79–95. https://doi.org/10.1207/s15327604jaws0802_1
Teo, J. T., Johnstone, S. J., Römer, S. S., & Thomas, S. J. (2022). Psychophysiological mechanisms underlying the potential health benefits of human-dog interactions: A systematic literature review. International Journal of Psychophysiology, 180, 27–48. https://doi.org/10.1016/J.IJPSYCHO.2022.07.007
Tóth, A., & Dobolyi, Á. (2025). Prolactin in sleep and EEG regulation: New mechanisms and sleep-related brain targets complement classical data. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 169, 106000. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2024.106000
Wehrwein, E. A., Orer, H. S., & Barman, S. M. (2016). Overview of the Anatomy, Physiology, and Pharmacology of the Autonomic Nervous System. Comprehensive Physiology, 6(3), 1239–1278. https://doi.org/10.1002/J.2040-4603.2016.TB00714.X
Переглядів анотації: 79 Завантажень PDF: 38
