Показники системи залишкового азоту за цукрового діабету та гиперадренокортицизму собак
Анотація
За цукрового діабету та гіперадренокортицизму собак (поряд із традиційними біохімічними тестами, які визначають у таких випадках), досліджують і показники системи залишкового азоту – сечовину і креатинін. У той час дослідження вмісту сечової кислоти на практиці дуже рідко використовується в діагностиці ендокринних захворювань тварин. За даними літератури встановлено високу діагностичну інформативність сечової кислоти за гіперглікемії – у 90 % випадків відбувається підвищення рівня даного показника за межі норми. Це дозволяє рекомендувати визначення концентрації сечової кислоти в комплексі з іншими діагностичними показниками за таких ендокринопатій собак, як цукровий діабет і гіперадренокортицизм, що супроводжуються гіперглікемією.
Метою досліджень було встановлення діагностичної інформативності сечової кислоти в комплексі показників системи залишкового азоту за цукрового діабету 2 типу та гіперадренокортицизму собак на тлі визначення біохімічних тестів, що використовуються традиційно в таких випадках.
Об'єктом дослідження були собаки у віці 5-12 років із клінічними симптомами цукрового діабету 2 типу (n=10) та гіперадренокортицизму (n=15). У сироватці крові визначали такі біохімічні показники: загальний білок, глюкозу, холестерол, β–ліпопротеїни, АлАТ, АсАТ, лужну фосфатазу, глікопротеїни, хондроїтинсульфати, сечовину, креатинін, сечову кислоту.
У 100 % хворих на цукровий діабет собак рівень глюкози був підвищений. Концентрація холестеролу та β–ліпопротеїнів була збільшена в сироватці крові хворих тварин як за цукрового діабету так і за гіперадренокортицизму. Підвищення активності трансаміназ реєстрували за обох ендокринопатій. Активність лужної фосфатази була вищою в сироватці крові собак за гіперадренокортицизму у 3,0 рази. За цукрового діабету інформативність сечової кислоти становила 60 %, а її рівень у сироватці крові хворих тварин збільшувався на 72,5 % порівняно зі здоровими тваринами. Вміст усіх трьох компонентів системи залищкового азоту в собак, хворих на гіперадренокортицизм, достовірно не відрізнявся від показників контрольної групи, за винятком поодиноких випадків збільшення концентрації сечовини та креатиніну.
Завантаження
Посилання
Левченко, В. І., Головаха, В. І., & Кондрахін, І. П. (2010). Методи лабораторної клінічної діагностики хвороб тварин. К., Аграрна освіта, 437 с.
Маценко, О. В., Собакар, Ю. В., Фурда, І. В., & Щепетільніков, Ю. О. (2023). Біохімічні показники сироватки крові собак за гіперадренокортицизму. Scientific Progress & Innovations, 26 (1), 67–71. https://journals.pdaa.edu.ua/visnyk/article/view/1744
Міц, І. Р., Денефіль, О. В., & Андріїшин, О. П. (2016). Морфологічні зміни внутрішніх органів у тварин різної статі, які зазнали хронічного стресу. Вісник наукових досліджень, 3, 107. https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/6994
Цвирко, П. А., Тимошенко, О. П., Старицкий, А. Ю., & Пименов, Н. В. (2017). Сравнительная характеристика показателей системы остаточного азота сыворотки крови собак при нефропатиях и гепатопатиях. Ветеринария, зоотехния и биотехнология, 2, 27–31.
Barbot, M., Ceccato, F., & Scaroni, C. (2018). Diabetes Mellitus Secondary to Cushing’s Disease. Front Endocrinol (Lausanne), 9, 284. https://doi.org/10.3389%2Ffendo.2018.00284
Bonhof, G. J., Herder, C., Strom A., & Papanas, N. (2019). Emerging biomarkers, tools, and treatments for diabetic polyneuropathy. Endocrine Reviews, 40(1), 153–192. https://doi.org/10.1210/er.2018-00107
Chapman, P.S., Kelly, D.F., Archer, J., Brockman, D.J., & Neiger,R. (2004). Adrenal necrosis in a dog receiving trilostane for the treatment of hyperadrenocorticism. Journal of Small Animal Practice, 45(6), 307–310. http://doi.org/10.1111/j.1748-5827.2004.tb00241.x
Cho, K. D., Kang, J.H., Chang, D., Na, K.J., & Yang, M.-P. (2012). Efficacy of low-and high-dose trilostane treatment in dogs (<5kg) with pituitary-dependent hyperadrenocorticism. Journal of Veterinary Internal Medicine, 27(1), 91–98. https://doi.org/10.1111/jvim.12007
9. Gilor, С., Niessen, S. J. M., Furrow, E., & DiBartola, S. P. (2016). What's in a Name? Classification of Diabetes Mellitus in Veterinary Medicine and Why It Matters. Journal of Veterinary and Internal Medicine, 30(4), 927–40. https://doi.org/10.1111/jvim.14357
Hans, S., & Kooistra, S.G. (2012). Recent advances in the diagnosis of Cushing's syndrome in dogs. Topics in Companion Animal Medicine, 27(1), 21‒24. https://doi.org/10.1053/j.tcam.2012.06.001
Hill, J. M., Leisewitzaand, A. L., & Goddard, A. (2011). The utility of uric acid assay in dogs as an indicator of functional hepatic mass. Journal of the South African Veterinary Association, 82(2), 86–93. http://dx.doi.org/10.4102/jsava.v82i2.40
Johnson, R. J., Nakagawa, T., Jalal, D. & Sanchez-Lozada, L. G. (2013). Uric acid and chronic kidney disease: which is chasing which? Nephrology Dial Transplantation, 28(9), 2221-–2228. https://doi.org/10.1093%2Fndt%2Fgft029
Johnson R. J., Nakagawa T., Sanchez-Lozada L. G., & Shafiu, M. (2013). Sugar, uric acid, and the etiology of diabetes and obesity. Diabetes, 62(10), 3307–3315. https://doi.org/10.2337/db12-1814
Kodama, S., Saito, K., Yachi, Y., & Asumi, M. (2009). Association between serum uric acid and development of type 2 diabetes. Diabetes Care, 32. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19549729/
Miceli, D. D., Pignataro, O.P., & Castillo, V. A. (2017). Concurrent hyperadrenocorticism and diabetes mellitus in dogs. Rescue Veterinary Science, 115, 425–431.https://doi.org/10.1016/j.rvsc.2017.07.026
Poppl, A. G. (2023). Canine diabetes mellitus: assessing risk factors to inform preventive measures. The Veterinary Record, 192(10), 406–408. http://dx.doi.org/10.1002/vetr.3078
Poppl, A. G., Coelho, I. S., da Silveira, C. A., & Moresco, M. B. (2016). Frequency of Endocrinopathies and Characteristics of Affected Dogs and Cats in Southern Brazil (2004–2014). Acta Scientiae Veterinaria, 44 (1), 9.https://doi.org/10.22456/1679-9216.81099
Ru, L., Baofeng, W., Minmin, H., & Mengan, L. (2024). Uric acid Metabolic Disorders in Pituitary-Target Gland Axis. Diabetes, Metabolic Syndrome and Obesity, 17, 661–673. doi: 10.2147/DMSO.S448547
Schofield, I., O'Neill, D.G., Brodbelt, D.C., Church, D.B., Geddes,R.F.,& Niessen, S.J. M. (2019). Development and evaluation of health-related quality-of-life tools for dogs with Cushing's syndrome. Journal of Veterinary Internal Medicine, 33(6), 2595‒2604. https://doi.org/10.1111/jvim.15639
Tassone E. J., Cimellaro A., Perticone M., & Hribal, M. L. (2018). Uric acid impairs insulin signaling by promoting Enpp1 binding to insulin receptors in human umbilical vein endothelial cells. Frontiers in Endocrinology, 9(98). https://doi.org/10.3389%2Ffendo.2018.00098
Переглядів анотації: 1 Завантажень PDF: 1
