Лікування мінно-вибухової травми дистального відділу кінцівок великої рогатої худоби
Анотація
З початку широкомасштабного вторгнення однією з розповсюджених проблем, що становить небезпеку для людей та тварин є мінування територій. За даними газети Урядовий кур’єр від 31 березня 24 р. в Харківському районі вибухонебезпечними предметами забруднено 574 га сільгоспугідь, 170 га лісів. Тому з початком пасовищного сезону небезпека мінно-вибухової травми зростає. Мінно-вибухова травма – вогнепальна поєднана множинна травма, що виникає у тварини внаслідок впливу вражаючих факторів вибуху інженерних, мінних боєприпасів та супроводжується глибокими та розповсюдженими пошкодженнями тканин та їх контузією. Дослідження проводили на 5 тваринах, які потрапили під дію мін типу «Пелюстка» в селі Цупівка Дергачівської громади Харківського району. Внаслідок мінно-вибухової травми у всіх поранених тварин страждав дистальний відрізок кінцівки а саме перша, друга та третя фаланга пальця. Умовно можна поділити за важкістю травми на декілька груп. Перша група це дві тварини з ураженням рогового чохла та незначне ураження ратичної кістки при цьому ураженні основна частина рогового чохла мала цілісність але крайова частина зачепа була відсутня підошва та п’яткова частина були збережені. Друга група складалася з 2 тварин з ураженнями вінцевої кістки відсутністю ратичної кістки та практично повною відсутністю рогового чохла, була збережена п’яткова частина ратиці з переду лишався тільки вінцева зона. Третя група – це одна тварина з повною відсутністю рогового чохла а також відсутністю ратичної та вінцевої кістки та ураженням путової кістки. Знерухомлення та знеболення тварин проводили за допомогою застосування нейролептанестезії, а саме премедикації 2% розчином ксилазину внутрішньовенно у дозі 0,8-1,0 мл на 100 кг живої ваги. Місцеве знеболення виконувалося з використанням циркулярної блокади 1% розчином лідокаїну в середньому 50-70 мл на уражену кінцівку тварини. Антибіотикотерапію проводили з використанням Енроксилу 10% підшкірно в дозі 2,5 мл на 100 кг маси тіла один раз на добу на протязі 10 діб а також застосовували паралельно «Цефтіоклін» підшкірно навколо зони ураження в дозі 1мл на 50 кг маси тіла один раз на добу на протязі 10 діб. Нестероїдні протизапальний засіб «Кефен» застосовували внутрішньовенно в дозі 3 мл на 100 кг живої маси 1 раз на добу на протязі 7 діб за схемою 1, 2, 3, 5, 7 доба.
Завантаження
Посилання
Al-Doghan, E. M., Majeed, Y. H. & Jasim H.A. (2019). War rectal injuries with its complications during civil violence in Iraq. International Journal of Surgery Open, 21, 17-20. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijso.2019.10.004.
Dandash, X., & Podkopaj, D. O. (2016). Metody`chesky`eosobennosty` fy`zy`cheskoj reaby`ly`tacy`y` postradavshy`x s posledstvy`yamy` my`nno-vzrыvnoj travmы [Methodological peculiarities of physical rehabilitation of victims with the consequences of mine blast trauma]. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 2(52), 127-131. https://doi.org/10.15391/snsv.2016-2.023 [in Ukrainiаn].
Deny`syuk, M., Dubrov, C., Chernyayev, S., Sereda, S., & Zaikin, Yu. (2022). Struktura travmaty`chny`x ushkodzhen` ta dosvid likuvannya poraneny`x vnaslidok bojovy`x dij v pershi dni napadu rosiyi na Ukrayinu [The structure of traumatic injuries and experience in treating the wounded as a result of hostilities in the first days of Russia's attack on Ukraine]. PAIN, ANAESTHESIA & INTENSIVE CARE, 1(98), 7-12. https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256092 [in Ukrainiаn].
Franke, A., Bieler, D., Friemert, B., Kollig, E. & Flohe S. (2017). Preclinical and intrahospital management of mass casualties and terrorist incidents. Chirurg, 88(10), 830-840. DOI: https://doi.org/10.1007/s00104-017-0489-x
Giers, Morgan B., Munter, Bryce T., Eyster, Kyle J., Ide, George D., Newcomb, Anna G.U.S., Lehrman, Jennifer N., Belykh, E., Byvaltsev, Vadim A., Kelly, Brian P., Preul, Mark C. & Theodore N. (2017). Biomechanical and Endplate Effects on Nutrient Transport in the Intervertebral Disc. World Neurosurgery, 99, 395-402. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2016.12.041
Humphrey ,C., Kumaratilake, J. (2016). Ballistics and anatomical modelling – а review. Legal Medicine, 23, 21-29. https://doi.org/10.1016/j.legalmed.2016.09.002
Jamous, M. A. (2019). Outcome of Craniocerebral penetrating injuries: experience from the Syrian war. Journal of Neurological Surgery, 80(5), 345-52. DOI: https://doi. org/10.1055/s-0039-1683878
Lenjani, B., Krasniqi, B., Rashiti, P., Bunjaku, I., Arslani, N., Krasniqi, E., Makolli, S., Haliti, F., Lenjani, D., Ljuhar, K., Zalihić, A., Gavranović, A., & Demi, A. (2020). Demographical and Epidemiological Aspects of Firearms Injuries and the Medical Care of Emergency in Emergency Clinic. Albanian Journal of Trauma and Emergency Surgery, 4(2), 647-652. https://doi.org/10.32391/ajtes.v4i2.126
Liu, L., He, H. & Yang, X. (2023). Blast Trauma Care. Explosive Blast Injuries. Springer, Singapore. 1, 193-202. https://doi.org/10.1007/978-981-19-2856-7_12
Papadakos, P. J. & Gestring, M.L. (2015). Secondary Blast Injury. Encyclopedia of Trauma Care. Springer, Berlin, Heidelberg, https://doi.org/10.1007/978-3-642-29613-0_101345
Prokopenko, K., Parkhomenko, K., Dudchenko, M., Kravtsiv , M. & Drozdova, A. (2023). Opty`mizaciya xirurgichnogo likuvannya ran m'yaky`x tkany`n vely`koyi ploshhi yak naslidku minno-vy`buxovy`x poranen [Optimization of surgical treatment of large-area soft tissue wounds as a consequence of mine-blast wounds]. Aktual`ni problemy` suchasnoyi medy`cy`ny`: Visny`k Ukrayins`koyi medy`chnoyi stomatologichnoyi akademiyi, 23(4), 159-162. https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.4.159 [in Ukrainiаn].
Rabinovici, R., Frankel Lee, H & Kirton O. (2013). Trauma, Critical Care and Surgical. Pub. LocationBoca Raton ImprintCRC Press. DOI https://doi.org/10.3109/9781420021134
Robert, D. Christ & Robert, L. Wernli Sr (2007). The ROV Manual. Chapter 9 - Explosive Ordnance Disposal and Mine Countermeasures. 219-228. https://doi.org/10.1016/b978-075068148-3/50013-x
Simsek, B. К, Dokur, M., Uysal, E., Caliker, N., Gökçe, O. N., Deniz, İ. K., Uğur, M., Geyik, М., Kaya, М. & Dağlı, G. (2017). Characteristics of the injuries of Syrian refugees sustained during the civil war. Turkish Journal of Trauma and Emergency Surgery, 23(3), 199-206. DOI: https://doi.org/10.5505/tjtes.2016.95525
Stavrou, G. A, Lipp, M. J. & Oldhafer, K. J. (2017). Approach to liver, spleen and pancreatic injuries including damage control surgery of terrorist attacks. Chirurg, 88(10), 841-847. DOI: https://doi.org/10.1007/s00104-017-0503-3
Teslenko, S. M. (2023). Surgical treatment of victims with mine and explosive injuries during military actions. Kharkiv Surgical School, (1-2), 138-141. https://doi.org/10.37699/2308-7005.1-2.2023.28
Wang, J. (2017). The features of explosive fragments induced injury and management. Advanced Trauma and Surgery. Springer, Singapore, 79-103. https://doi.org/10.1007/978-981-10-2425-2_6
Wichlas, F., Hofmann, V., Strada, G. & Deininger, C. (2020). War surgery in Afghanistan: a model for mass causalities in terror attacks? International orthopaedics, 44(12), 2521-2527. DOI: https://doi.org/10.1007/s00264-020-04797-2
Yelsky, V. N., Krivobok, G. K, Bondarenko, N. N., Antonov, A. G., Krivobok, G. A., Shachman, N. V., Nicolau, S. A. & Zacharov, V. I. (1998). Frustration cerebral haemodynamic and the farm correction after an explosive mine trauma. Pathophysiology, 5(1). https://doi.org/10.1016/S0928-4680(98)81228-5
Zhengguo, W. & Jianxin, J. (2023). Land Mine Blast Injury. Explosive Blast Injuries. Principles and Practices, 549-557. https://doi.org/10.1007/978-981-19-2856-7_34
Переглядів анотації: 1 Завантажень PDF: 1
