Використання гідроколоїдної пов’язки в лікуванні ран на ділянках із дефіцитом шкіри (клінічний випадок)
Анотація
Процес загоєння та лікування ран, особливо тих, які тривалий час не загоюються, вимагає постійної уваги ветеринарних спеціалістів. У нашому випадку складність лікування ран була пов’язана з дефіцитом тканин, яких було недостатньо для її закриття. Наявність знань про перебіг ранового процесу з урахуванням особливостей кожного пацієнта допомагає створити коректний алгоритм лікування ран, метою якого є відновлення дефекту і гомеостазу.
Лікування ран залежить від багатьох факторів, таких як її тип, розмір, тривалість ранового процесу, загальний стан тварини, умови навколишнього середовища, наявність і характер комплексу лікувальних засобів. Спектр лікувальних та профілактичних заходів і медикаментів досить широкий.
Собака породи хаскі, кобель, вік три роки, живою масою 27 кг утримувався в приватному секторі на подвір’ї господарів у м. Дергачі Харківської обл. Тварину годували субпродуктами яловичими та кашами (пшенична, рисова та вівсяна) в рівних частинах. У собаки була рана в дистальному відділі лівої тазової кінцівки, що тривалий час не загоювалася. Зі слів власника рана виникла внаслідок тривалого залежування після перенесеного бабезіозу. На первинному прийомі було встановлено: рана глибока, сухожилки та кістки фаланг пальців оголені, грануляції відсутні, краї рани рівні, кровотеча відсутня; собака не спирається на кінцівку.
Гідроколоїдна пов’язка застосовувалася таким чином: після ретельно видаленого шерстного покрову навколо рани проводилася її хірургічна обробка перекисом водню з подальшим підсушуванням серветками. Після цього наклеювали пов’язку з попереднім її моделюванням підрізанням та вирізанням залишків для того, щоби вона щільно прилягала до контурів рани і виходила за її межі не менш, ніж 1 см. Для додаткової фіксації використовували лейкопластир. Пов’язку міняли через п’ять діб, загалом за час лікування перев’язки робили п’ять разів.
Завантаження
Посилання
Abramo, F., Argiolas, S., Pisani, G., Vannozzi, I. & Miragliotta, V. (2008). Effect of a hydrocolloid dressing on first intention healing surgical wounds in the dog: a pilot study. Australian veterinary journal, 86(3), 95–99. https://doi.org/10.1111/j.1751-0813.2007.00243.x
Al-Hyani, O.H. (2023). Histological comparison between histoacryl and suturing to close lung wounds in dogs. Iraqi Journal of Veterinary Sciences, 37(3), 751–758. https://doi.org/10.33899/ijvs.2023.136382.2578
Bahr A., Mônica, V., Padilha, F.N. & Perugini, M.R.E. (2017). Deep tissue culture and hemoculture in dogs with wounds and sepsis. Pesquisa Veterinária Brasileira, 12, 1483–1490. https://doi.org/10.1590/s0100-736x2017001200020
Baranyiová, E., Holub, A., Martiníková, M., Nečas, A. & Zatlouk J. (2003). Epidemology of intraspecies bite wounds in dogs in the Czech Republic. Acta Veterinaria Brno, 72(1), 55–62. https://doi.org/10.2460/javma.1995.207.08.1071
Beardsley, S.L. & Schrader, S.C. (1995). Treatment of dogs with wounds of the limbs caused by shearing forces: 98 cases (1975-1993). American Veterinary Medical Association, 207(8), 1071–1075. https://doi.org/10.2460/javma.1995.207.08.1071
Carrillo, A.J., Mancuso, M.L. & Maxwell, E.A. (2023). Management of open wounds in dogs using a bioresorbable polymeric wound matrix: 14 Cases (2019–2021). Companion Animal Medicine, 56–57, 100825. https://doi.org/10.1016/j.tcam.2023.100825
Esmaeelian, B., Kamrani, Y.Y., Naderi, M.M. & Amanlou, M. (2007). Histopathological evaluation of honey's effect in treatment of experimental wounds in dogs. Planta Medica, 319. https://doi.org/10.1055/s-2007-987099
Ferrari, R., Boracchi, P., Romussi, S., Ravasio, G. & Stefanello, D. (2015). Application of hyaluronic acid in the healing of non-experimental open wounds: A pilot study on 12 wounds in 10 client-owned dogs. Veterinary World, 8(10), 1247–1259. https://doi.org/10.1055/s-2007-987099
Fullington, R.J. & Otto, C.M. Characteristics and management of gunshot wounds in dogs and cats: 84 cases (1986-1995). American Veterinary Medical Association, 210(5), 658–662 https://doi.org/10.2460/javma.1997.210.05.658
Gillette, R.L., Swaim, S.F., Sartin, E.A., Bradley, D.M. & Coolman, S.L. (2001). Effects of a bioactive glass on healing of closed skin wounds in dogs. American Journal of Veterinary Research, 62, 1149–1153. https://doi.org/10.2460/ajvr.2001.62.1149
Hardie, R.J. & Lewallen, J.T. (2013). Use of a custom orthotic boot for management of distal extremity and pad wounds in three dogs. Veterinary Surgery, 42(6), 678–682. https://doi.org/10.1111/j.1532-950x.2013.12031.x
Hekkel F., A. & Halfacree, Z. (2019). Thoracic dog bite wound: a retrospective study of 123 dogs (2003–2016). In BSAVA Congress Proceedings, 494–495. http://dx.doi.org/10.22233/9781910443699.79.6
Hierdieva, A. & Bilyi, D. (2020). Amber therapy effect on the inflammatory process severity in purulent wounds in dogs. Scientific Horizons, 23(11), 22–27. https://doi.org/10.48077/scihor.23(11).2020.22-27
Hogarth Scott, W. (1942). Sulphanilamide in the treatment of wounds in dogs. Australian Veterinary Journal, 18(6), 249–249. https://doi.org/10.1111/j.1751-0813.1942.tb01478.x
Hoisang, S., Kampa, N., Seesupa, S. & Jitpean S. (2021) Assessment of wound area reduction on chronic wounds in dogs with photobiomodulation therapy: A randomized controlled clinical trial. Veterinary World, 14(8), 2251–2259. https://doi.org/10.14202/vetworld.2021.2251-2259
Jirkovec, R., Samkova, A., Kalous, T., Chaloupek, J. & Chvojka, А. (2021). Preparation of a hydrogel nanofiber wound dressing. Nanomaterials (Basel), 25(11(9)), 2178.: https://doi.org/10.3390/nano11092178
Kierski, K.R., Buote, N.J., Rishniw, M., Ray, S. & Demeter, A. (2023). Novel extracellular matrix wound dressing shows increased epithelialization of full-thickness skin wounds in dogs. American Journal of Veterinary Research, 84(9), 1–7. https://doi.org/10.2460/ajvr.23.05.0105
Klemm, W. R. (1967). Enhanced healing of skin wounds in dogs with systemically and locally administered drugs. Experientia, 23, 55–57. https://doi.org/10.1007/bf02142267
König, L., Klopfleisch, R., Kershaw O. & Gruber A.D. (2015). Prevalence of biofilms on surgical suture segments in wounds of dogs, cats, and horses. Veterinary Pathology, 52(2), 295–297. https://doi.org/10.1177/0300985814535609
Liu, J., Jiang, W., Qianyue X. & Zheng Y. (2022). Progress in antibacterial hydrogel dressing. Gels, 12(8(8)), 503. https://doi.org/10.3390/gels8080503
Pavletic, M.M. & Trout, N.J. (2006). Bullet, bite, and burn wounds in dogs and cats. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice, 36(4), 873–89. https://doi.org/10.1016/j.cvsm.2006.02.005
Pope, E.R. (2006). Head and facial wounds in dogs and cats. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice, 36(4), 793–817. https://doi.org/10.1016/j.cvsm.2006.03.001
Shahar, R., Shamir, M. & Johnston, D.E. (1997). Technique for management of bite wounds of the thoracic wall in small dogs. Veterinary Surgery, 26(1), 45–50. https://doi.org/10.1111/j.1532-950x.1997.tb01461.x
Silva, L.D.M. & Meneses, C.S.B. (2022). Evaluation of ACP derma barrier cream in the healing process of induced wounds in dogs. Journal of Veterinary Science & Research, 7(2), 1–12. https://doi.org/10.2460/ajvr.2000.61.1574
Singh, A., Walker, M., Rousseau, J., & Weese, J.S. (2013). Characterization of the biofilm forming ability of Staphylococcus pseudintermedius from dogs. BMC Veterinary Research. 9, 93. https://doi.org/10.1186/1746-6148-9-93
Swaim, S.F., Gillette, R.L., Sartin, E.A., Hinkle, S.H. & Coolman, S.L. (2000). Effects of a hydrolyzed collagen dressing on the healing of open wounds in dogs. American Journal of Veterinary Research, 61(12), 1574–1578. https://doi.org/10.2460/ajvr.2000.61.1574
Underman, A.E. (1987). Bite wounds inflicted by dogs and cats. Veterinary Clinics of North America: Small Animal Practice, 17(1), 195–207. https://doi.org/10.1016/s0195-5616(87)50612-x
Переглядів анотації: 44 Завантажень PDF: 12
