Патогенетичні та патоморфологічні аспекти непрохідності шлунково-кишкового тракту дрібної рогатої худоби

  • M. V. Skripka Одеський державний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-9815-0562
  • I. I. Panikar Одеський державний аграрний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4695-9079
  • V. Yu. Kushnir Одеський державний аграрний університет, Україна
Ключові слова: дрібна рогата худоба, шлунково-кишковий тракт, атонія, гіпотонія, тимпанія, патоморфологія, патогенез

Анотація

Метою роботи було порівняти патоморфологічні зміни і механізми смерті у випадках загибелі рогатої худоби за дистоній різної етіології, визначити причини смерті в залежності від ґенезу захворювання та встановити інформативні критерії патоморфологічної діагностики.

Проведено дослідження загибелі вівці внаслідок механічної непрохідності і, відповідно, неможливості вивільнення мас із сітки в наслідок поїдання резинової рукавички. У тварини розвивається хронічна тимпанія, що призводить до тривалого порушення моторики передшлунка і утворенню фітоконкрементів ідентичних за морфологією з кормовими масами Дослідженнями встановлено, що порушення нормальної моторики передшлунка жуйних тварин в переважній кількості випадків обумовлене людським фактором. Нерідко розвиток дистоній пов’язаний із механічною непрохідністю, що носить первинний характер і є наслідком метеоризму (газостаз), утворення фітобезоарів або наявності в просвіті інших сторонніх тіл.

Патогномонічними ознаками за дистонії передшлунка є анемія органів черевної порожнини та м’язів живота, венозна гіперемія м’язів грудної клітки і шиї, компресійний ателектаз і анемія діафрагмальних часток легень, венозна гіперемія та набряк середніх та краніальних часток легень.

За періодичної хронічної тимпанії та засмічення передшлунка характерними є ділянки некрозу слизової оболонки, утворення фітоконкрементів, бура індурація легень.

Безпосередньою причиною смерті за дистоній передшлунка є асфіксія внаслідок набряку легень або параліч дихального центру за венозної гіперемії та набряку головного мозку, отруєння вмістом шлунково-кишкового тракту. Тварина зазвичай гине протягом перших 12 годин від початку хвороби.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Agnew, K. E., Morris, C. A., & Cullen, N. G. (2000). Evaluation of a liquid formulation of monensin to control bloat in pasture-fed milking cows. New Zealand veterinary journal, 48(3), 74–77. https://doi.org/10.1080/00480169.2000.36163

Ahvenjärvi, S., Vanhatalo, A., Huhtanen, P., & Varvikko, T. (2000). Determination of reticulo-rumen and whole-stomach digestion in lactating cows by omasal canal or duodenal sampling. British Journal of Nutrition, 83(1), 67–77. http://doi.org/10.1017/S0007114500000106

Archimède, H., Sauvant, D., & Schmidely, P. (1997). Quantitative review of ruminal and total tract digestion of mixed diet organic matter and carbohydrates. Reproduction, nutrition, development, 37(2), 173–189. https://doi.org/10.1051/rnd:19970205

Arkow P. (2015). Recognizing and responding to cases of suspected animal cruelty, abuse, and neglect: what the veterinarian needs to know. Veterinary medicine (Auckland, N.Z.), 6, 349–359. https://doi.org/10.2147/VMRR.S87198

Benetato, M. A., Reisman, R., & McCobb, E. (2011). The veterinarian's role in animal cruelty cases. Journal of the American Veterinary Medical Association, 238(1), 31–34. https://doi.org/10.2460/javma.238.1.31

Chub, O. V. (2001). Vtorynna dystoniia rubtsia u vysokoproduktyvnykh koriv (patohenez i likuvannia) (Avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. vet. nauk: spets. 16.00.01 “Diahnostyka i terapiia tvaryn”. Bila Tserkva.

Chub, O. V., & Sakhniuk, V. V. (2000). Deiaki pokaznyky travlennia u rubtsi pry vtorynnii hipotonii. Visnyk Bilotserkiv. derzh. ahrar. un-tu, 14, 273–277.

Clauss, M., Stewart, M., Price, E., Peilon, A., Savage, T., Van Ekris, I., & Munn, A. (2016). The effect of feed intake on digesta passage, digestive organ fill and mass, and digesta dry matter content in sheep (Ovis aries): Flexibility in digestion but not in water reabsorption. Small ruminantre search, 138, 12-19. https://doi.org/10.1016/j.smallrumres.2016.03.029

Cook A. R. (1976). Urease activity in the rumen of sheep and the isolation of ureolytic bacteria. Journal of general microbiology, 92(1), 32–48. https://doi.org/10.1099/00221287-92-1-32

Cooper, J. E., & Cooper, M. E. (1998). Future trends in forensic veterinary medicine. Seminars in avian and exotic pet medicine, 7(4), 210-217. https://doi.org/10.1016/S1055-937X(98)80066-2

Cramers, T., Mikkelsen, K. B., Andersen, P., Enevoldsen, C., & Jensen, H. E. (2005). New types of foreign bodies and the effect of magnets in traumatic reticulitis in cows. The Veterinary record, 157(10), 287–289. https://doi.org/10.1136/vr.157.10.287

Duncan, A. J., Frutos, P., & Young, S. A. (1997). Rates of oxalic acid degradation in the rumen of sheep and goats in response to different levels of oxalic acid administration. Animal Science, 65(3), 451–455. http://doi.org/10.1017/S135772980000864X

Eun, J. S., & Beauchemin, K. A. (2005). Effects of a proteolytic feed enzyme on intake, digestion, ruminal fermentation, and milk production. Journal of dairy science, 88(6), 2140–2153. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(05)72890-3

Faichney, G. J., Graham, N. M., & Walker, D. M. (1999) Rumen characteristics, methane emissions, and digestion in weaned lambs reared in isolation. Australian Journal of Agricultural Research 50, 1083-1090. https://doi.org/10.1071/AR98195

Gordon, I. J., Perez-Barberia, F. J., & Cuartas, P. (2002). The influence of adaptation of rumen microflora on in vitro digestion of different forages by sheep and red deer. Canadian journal of zoology-revue canadiennede zoologie, 80(11), 1930-1937. https://doi.org/10.1139/z02-179

Hatt, J. M., Codron, D., Muller, D. W. H., Ackermans, N. L., Martin, L. F., Kircher, P. R., Hummel, J., & Clauss, M. (2019). The rumen washes off abrasives before heavy-duty chewing in ruminants. Mammalian biology, 97, 104-111. https://doi.org/10.1016/j.mambio.2019.06.001

Horalskyi, L. P., Khomych, V. T., & Kononskyi, O. I. (2005). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhennia u normi ta pry patolohii. Zhytomyr: Polissia. 270 s.

Lei, Y., Zhang, K., Guo, M., Li, G., Li, C., Li, B., Yang, Y., Chen, Y., & Wang, X. (2018). Exploring the Spatial-Temporal Microbiota of Compound Stomachs in a Pre-weaned Goat Model. Frontiers in microbiology, 9, 1846. https://doi.org/10.3389/fmicb.2018.01846

Levchenko, V. I., & Sakhniuk, V. V. (2001). Etiolohiia, patohenez ta diahnostyka vnutrishnikh khvorob u vysokoproduktyvnykh koriv. Visnyk ahrar. Nauky, 10, 28–32.

Levchenko, V. I., Sakhniuk, V. V., & Chub, O. V. (2010). Funktsionalnyi stan rubtsia za polimorbidnoi vnutrishnoi patolohii u vysokoproduktyvnykh koriv. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S. Z. Gzhytskoho, 12, 3(45), ch. 1, 122-127.

Marr, A. (2004). Traumatic reticulitis and displaced abomasum in cattle. The Veterinary record, 154(25), 799–800.

Omidi A. (2008). Less Common Complication of Traumatic Reticulitis in Cattle: Abscess on Left Thoracic Wall. Asian Journal of Animal and Veterinary Advances, 3, 381-385.https://dx.doi.org/10.3923/ajava.2008.381.385

Patronek, G. J. (1997). Issues for Veterinarians in Recognizing and Reporting Animal Neglect and Abuse. Society & Animals, 5(3), 267-280. doi: https://doi.org/10.1163/156853097X00178

Rey, M., Enjalbert, F., & Monteils, V. (2012). Establishment of ruminal enzyme activities and fermentation capacity in dairy calves from birth through weaning. Journal of dairy science, 95(3), 1500–1512. https://doi.org/10.3168/jds.2011-4902


Переглядів анотації: 122
Завантажень PDF: 99
Опубліковано
2021-05-25