Післязабійний кістковий мозок великої рогатої худоби – перспективне джерело стовбурових клітин

Анотація

Розробка методів сучасної технології кріоконсервації клітин тварин сприяла впровадженню концепції створення банків стовбурових клітин для їх подальшого використання, щоб уникнути проблем із нестачею донорів. Масштабне кріоконсервування стовбурових клітин почалося у 90-х роках минулого століття із створення банків пуповинної крові людини. Питання тривалого зберігання стовбурових клітин гостро стоять і у ветеринарній медицині. Щоб виділити клітинний матеріал потрібно мати джерело, придатне для виділення клітин. У якості такого джерела доцільно розглядати і забійний матеріал від продуктивних тварин. Мета даного дослідження - встановити можливість використання післязабійного кісткового мозку великої рогатої худоби у якості джерела стовбурових клітин, на основі індексу проліферації та життєздатності культивованих клітин визначити придатність даного біологічного матеріалу для виділення з нього стовбурових клітин через 72 години після забою тварини. Матеріали і методи досліджень. Кістковий мозок отримували із стегнової кістки корови, віком 3 роки, яка була піддана забою в умовах забійного пункту м’ясопереробного підприємства. Кістковий мозок відбирали за допомогою стерильного пінцета у стерильну пробірку, заповнену 0,25 % розчином трипсину (співвідношення об’єму кісткового мозку до розчину трипсину – 10:1), та ставили на 24 години у холодильник (t +4 ⁰С) з метою здійснення ферментативної дезагрегації. Після дезагрегації кісткового мозку культивування клітин здійснювали в CO₂-інкубаторі у одноразових пластикових чашках Петрі (d = 30 мм) за стандартною методикою шляхом періодичного їх пасажування після формування моношару на 95–100 %. Результати досліджень. Під час культивування суспензії клітин, отриманих із післязабійного кісткового мозку корови, встановлено, що колонії клітин почали з’являтися на 6–7 добу після висівання. Пасажування клітин за допомогою 0,25 % розчину трипсину-Версену та висівання їх у нові культуральні чашки сприяло нарощуванню маси клітин, які активно проліферували. Встановлено, що стовбурові клітини, виділені із післязабійного кісткового мозку великої рогатої худоби, володіють значним проліферативним потенціалом, про що свідчать показники індексу проліферації з І по ІІІ пасажі, та високою життєздатністю. Таким чином, післязабійний кістковий мозок великої рогатої худоби може бути використаний у якості альтернативного джерела стовбурових клітин. Даний біологічний матеріал придатний для виділення з нього стовбурових клітин навіть через 72 години після забою тварини, що відкриває перспективи його транспортування на великі відстані.