Перевірка гострої токсичності модифікованого крохмалю за використання лінійних мишей

Ключові слова: лабораторні тварини, крохмаль модифікований, токсичність, біохімічні показники, вміст глюкози, активність амінотрансфераз, загальний білок

Анотація

Питання безпечності нових та модифікованих харчових продуктів та харчових добавок є актуальними як в Україні так і за кордоном. Адсорбційні властивості крохмалю дають можливість використовувати його як матрицю для іммобілізації мікроорганізмів, які містяться у заквасках для кисломолочних продуктів. Для оптимізації адсорбційних властивостей крохмалю проводили його модифікацію. Подальше використання модифікованого крохмалю потребує проведення обов’язкових токсикологічних досліджень. Важливе місце серед комплексу таких досліджень займає вивчення гострої токсичності модифікованого крохмалю.

 Експерименти щодо встановлення гострої токсичності модифікованого крохмалю проводили на лінійних білих мишах згідно затверджених методичних рекомендацій. Дослідження мало орієнтовний і розгорнутий етап під час яких тваринам внутрішньошлунково водили 500–1000 мг та 3000–6000 мг модифікованого крохмалю на кілограм маси тіла. По завершенню розгорнутого етапу у мишей після анестезії і декапітації відбирали кров для визначення вмісту глюкози та печінку для становлення показників білкового обміну (активність амінотрансфераз та вміст загального білка). Поводження із мишами проводилось згідно положення Європейської конвенції із захисту тварин.

Доведено, що ведення від 500 до 5000 мг модифікованого крохмалю на кг маси тіла не спричинило будь яких етологічних або фізіологічних порушень у лабораторних тварин протягом першої доби спостереження. За дози модифікованого крохмалю 6000 мг на кг маси тіла у перші 24 години експерименту у мишей відмічалось порушення функції травного каналу. Протягом усього терміну спостережень (14 діб) у піддослідних тварин показники були стабільними, миші активно реагували на світло, дотик, шум, та вібрації. Продовж двох тижнів експерименту максимальна доза модифікованого крохмалю не викликала загибелі лабораторних тварин.

За результатами експерименту встановлено, що модифікованих крохмаль належить до малотоксичних сполук (4 клас за ГОСТ 12.1.007). DL50 для модифікованого крохмалю на мишах є більшим 6000 мг/кг. Вміст глюкози у крові, активність амінотрансфераз та вміст загального білка у печінці мишей у дослідних тварин був в межах фізіологічної норми.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Alcázar-Alay, S. C., & AlmeidaMeireles, M. A. (2015). Physicochemical properties, modifications and applications of starches from different botanical sources. Food Sci. Technol (Campinas) vol. 35 no. 2. 215-236. doi.org/10.1590/1678-457X.6749.

Brányiková, I., Maršálková, B., Doucha, J., & Brányik, T. (2011). Microalgae-novel highly efficient starch producers. Biotechnology and Bioengineering, 108 (4), 766-776. doi: 10.1002/bit.23016.

Chauhan, K., Kaur, J., Singh, P., Sharma, P., Sharma, P., & Chauhan, G.S. (2015). An Efficient and Regenerable Quaternary Starch for Removal of Nitrate from Aqueous Solutions. Industrial and Ingegnering Chemistry Research, 55 (9), 2507–2519. doi.org/10.1021/acs.iecr.5b03923.

Copeland, L., Blazek, J., Salmen, H., & Tang, M. C. (2008). Form and functionality of starch. Food Hydrocolloids, 23, 1527-1534. doi.org/10.1016/j.foodhyd.2008.09.016.

Filippov, S.K., Sergeeva, O.Y., Vlasov, P.S., Zavyalova, M.S., Belostotskaya, G.B., Garamus, … Domnina, N.S. (2015). Modified hydroxyethyl starch protects cells from oxidative damage. Carbohydrate Polymers, 134, 314-323. doi.org/10.1016/j.carbpol.2015.07.062.

Gerasymenko, V. G., Gerasymenko, M. O., Cvilihovskyi

M. I., Kociumbas, I. Ja., Verbyckyi, P. i., Zaharenko, M. O. … Golovko, A. M. (2006). Biotehnologiia. K.: Firma "Inkos". (in Ukrainian).

Gifunia, I., Olivieri, G., Russo Kraussb, I., D’Erricob, G., Pollioc, A., & Marzocchellaa, A. (2017). Microalgae as New Sources of Starch: Isolation and Characterization of Microalgal Starch Granules. Сhemical engineering transactions, 57. 1423-1428. doi: 10.3303/CET1757238.

GOST 12.1.007-76.SSBT. Vrednye veshhestva. Klassifikacija i obshhie trebovanija bezopasnosti. Vved. 01.01.77. Proveren 01.10.81; Izmenjon № 1; Pereizda 01.12.81. M.: Izd-vo standartov, 1982. 6. (in Russian).

Halykov, R.M., & Nygamatullyna, G.B. (2015). Transformacyy makromolekul amylozy y amylopektyna pry tehnologycheskoj pererabotke krahmal'nyh granul rastytel'nogo syr'ja v pyshhevoj yndustryy. Nauka-rastudent.ru. № 01 (013-2015). (in Russian).

Kim, S.R.B., Choi, Y.-B., Kim, J.-Y., & Lim, S.-T. (2015). Improvement of water solubility and humidity stability of tapioca starch film by incorporating various gums. LWT – Food Science and Technology. Vol. 64, no. 1. 475–482. http://dx.doi.org/10.1016%2Fj.lwt.2015.05.009.

Kocjumbas, I.Ja., Malyk, O.G., Paterega, I.P., Tishyn, O.L., Kosenko, Ju.M., Chura, D.O., … Kozhem’jakin, Ju.M. (2006). Doklinichni doslidzhennja veterynarnyh likars'kyh zasobiv. Za red. I.Ja. Kocjumbasa. L'viv: Triada pljus, 207–268. (in Ukrainian).

Lowry, O.H., Rosenbrough, N.I., & Farr, A.L. (1951). Protein meashurement with the Folin phenol refgent. J. Biol. Chem. Vol. 193, 265–315.

Mali, L.S., Sakanaka, F., Yamashita, M., &. Grossmann, V. E. (2005). “Water sorption and mechanical properties of cassava starch films and their relation to plasticizing effect,” Carbohydrate Polymers, vol. 60, no. 3, 283–289. https://doi.org/10.1155/2019/3843949.

Parasuraman, S. (2011). Toxicological screening. Pharmacol Pharmacother. 2 (2), 74-79. doi: 10.4103/0976-500X.81895.

Reitman, S., & Frankel, S. (1957). A colorimetric method for the determination of serum glutamic oxalacetic and glutamic pyruvic transaminases. Amer. J. Clin. Pthol. Vol. 28, 56. doi.org/10.1093/ajcp/28.1.56.

Sabyrov, A.A., Barakova, N.V., & Samodelkyn, E.A. (2017). Obosnovanye prymenenyja udarno-aktyvatorno-dezygratornoj obrabotky v tehnologyjah poluchenyja syropov yz krahmalsoderzhashhego syr'ja. Vestnyk JuUrGU. Seryja «Pyshhevye y byotehnologyy». T. 5, № 2. S. 60-66. doi: 10.14529/food170208. (in Russian)

Siti, H., Othman, Nurul R.A., Kechik, Ruzanna A., Shapi’i, Rosnita A.Talib, & Intan S.M.A. Tawakkal. (2019). Water Sorption and Mechanical Properties of Starch/Chitosan Nanoparticle Films. Journal of Nanomaterials. 1-12. doi.org/10.1155/2019/3843949.

Tesfaye, A., Wongchaochant, S., Taychasinpitak, T., & Leelapon, O. (2012). Dry a matter content, starch content and starch yield variability and stability of potato varieties in Amhara Region of Ethiopia. Kasetsart J. (Natural Sci.) 46(5), 671–683.

Versino, F., Lopez, O.V., Garcia, M.A., & Zaritzky, N.E. (2016). Starch-based films and food coatings: an overview. Starch/Staerke. Vol. 68, no. 11-12, 1026–1037. doi:10.1002/star.201600095.

Іnstrukcіya do naboru reaktyvіv dlia viznachennia gliukozi v bіologіchnih rіdynah po kolorovіi reakcіi z orto-toluidinovim reaktyvom (kat. № NR009.01). Zatverdzhena Іnstytutom hіrurgіi ta transplantologіi AMN Ukrainy vіd 10 zhovtnia 2003 r. Kyiv. (in Ukrainian).


Переглядів анотації: 128
Завантажень PDF: 67
Опубліковано
2019-11-15