Епізоотологічні особливості асоційованих форм мікозу собак у м. Тернопіль і м. Запоріжжі
Анотація
У статті наведено результати вивчення поширення асоційованих форм мікозу серед собак та проаналізовано виявлені фактори, що призводять до розвитку захворювання. Дослідження та аналіз отриманих даних проведено на базі приватних амбулаторій ветеринарної медицини в м. Тернопіль і м. Запоріжжі за період 2022-2024 рр. Досліджували хворих собак з клінічними ознаками дерматопатологій. У зазначений період досліджено 1067 хворих тварини з ознаками ураження шкіри. Основними методами виявлення збудників при лабораторному підтвердженні діагнозу на дерматомікоз були цитологічний і культуральний. Зразки для діагностики отримували з уражених ділянок шкіри. Цитологічним методом досліджували відбитки на клейкій стрічці клітин рогового шару та супутніх мікроорганізмів. Надалі клейкі смужки з біоматеріалом фарбували модифікованою фарбою «Лейкодіф», фіксували на предметному склі і проводили світлове мікроскопічне дослідження. Культуральним методом досліджували пророщені культури на поживному середовищі «Dermakit», попередньо на середовище вносили матеріал зішкрібів з уражених ділянок шкіри. Отримані дані було обчислено статистично. Асоційовану форму мікозу було встановлено у 44 % випадків серед тварин, хворих на дерматомікози. За мікробним складом найбільшу кількість випадків складали захворювання, що викликали в асоціації Malassesia і Alternaria (70,4 %). Найбільшу кількість хворих виявлено серед тварин таких порід, як йоркширські тер’єри (18,5 %), англійські кокер спаніелі (15,9 %), такси (13,7 %) і ши-тцу (11,6 %); захворювання зустрічається лише в поодиноких випадках у басет хаундів і кане-корсо (по 1,3 %) і німецьких вівчарок (0,9 %). Найбільшу кількість хворих зареєстровано серед собак у віці 3-7 років (45,9 %), найменшу у цуценят до 1 року (11,2 %). 22,3 % хворих було серед тварин віком 1-3 роки, 20,0 % - серед 7-12 річних. У 60,9 % випадків тварини раніше проходили терапію з приводу захворювання шкіри. Стать собак не впливала суттєво на захворюваність, самки хворіли дещо частіше, ніж самці (57,9 % проти 42,1 % відповідно). Захворювання мало виражену сезонність з піком у теплу пору року з квітня (9,4 %) і травня (9 %) по вересень (10,3 %) з піком в червні і липні (13,7 % і 12 % відповідно).
Завантаження
Посилання
2. Іовенко А., Юрченко М., & Коваль Г. (2022). Поширення отиту собак в м. Одесі. Науковий вісник ЛНУ ветеринарної медицини та біотехнологій, 24(107), 40–43. doi:10.32718/nvlvet10707.
3. Alvarez-Perez, S., Garcia, M. E., & Blanco, J. L. (2019). In vitro activity of amphotericin B-azole combinations against Malassezia pachydermatis strains, Medical Mycology, 57, 196–203. https://academic.oup.com/mmy/article/57/2/196/4925227
4. Bond, R., Guillot, J., & Cabanes, F. J. (2010). “Malassezia yeasts in animal disease,” in Malassezia and the skin, eds T. Boekhout, E. Guého-Kellermann, P. Mayser, and A. Velegraki. Heidelberg: Springer-Verlag, 1, 271–299. doi: 10.1007/978-3-642-03616-3_10
5. Bond, R., Morris, D. O., Guillot, J., Bensignor, E., Robson, D., Mason, K. V., Kano, R., & Hill, P. (2020). Biology, diagnosis and treatment of Malassezia dermatitis in dogs and cats. clinical consensus guidelines of the world association for veterinary dermatology. Veterinary Dermatology, 731(1), 73–77. doi: 10.1111/vde.12834
6. Chan, W. Y., Hickey, E. E., Khazandi, M., Page, S. W., Trott, D. J., & Hill, P. B. (2018). In vitro antimicrobial activity of monensin against common clinical isolates associated with canine otitis externa. Comparative Immunology, Microbiology and Infectious Diseases, 57, 34–38. doi: 10.1016/j.cimid.2018.05.001
7. Choi, N., Edginton, H. D., Griffin, C. E., & Angus, J. C. (2018). Comparison of two ear cytological collection techniques in dogs with otitis externa. Veterinary Dermatology, 29, 413–e136. doi: 10.1111/vde.12664
8. Choudhury, S., & Marte, R. L. (2014). Malassezia pachydermatis fungaemia in an adult on posaconazole prophylaxis for acute myeloid leukaemia. Pathology, 46, 466–467. doi: 10.1097/PAT.0000000000000139
9. Fernandes, C., Casadevall, A., & Gonçalves, T. (2023) Mechanisms of Alternaria pathogenesis in animals and plants. FEMS Microbiology Reviews, 47(6), 1–25. doi: 10.1093/femsre/fuad061.
10. Guillot J., & Bond R. (2020). Malassezia yeasts in veterinary dermatology: an updated overview. Frontiers in Cellular and Infection Microbiology, 10(79), 1–11. doi:10.3389/fcimb. 2020.00079
11. Hill, P., Lo, A., Eden, C., Huntley, S., Morey, V., Ramsey, S., Richardson, C., Smith, D., Sutton, C., Taylor, M., Thorpe, E., Tidmarsh, R., & Williams, V. (2006). Survey of the prevalence, diagnosis and treatment of dermatological conditions in small animals in general practice. Veterinary Record, 158(16), 533–539. doi: 10.1136/vr.158.16.533.
12. Lee, J., Cho, Y. G., Kim, D. S., Choi, S. I., & Lee, H. S. (2019). First case of catheter-related Malassezia pachydermatis fungemia in an adult. Annals of Laboratory Medicine, 39, 99–101. doi: 10.3343/alm.2019.39.1.99
13. Lorch, J. M., Palmer, J. M., Vanderwolf, K. J., Schmidt, K. Z., Verant, M. L., Weller, T. J., & Blehert, D. (2018). Malassezia vespertilionis sp nov.: a new cold-tolerant species of yeast isolated from bats. Persoonia, 41, 56–70. doi: 10.3767/persoonia.2018.41.04
14. Manion, C. R., & Widder, R. M. (2017). Essentials of essential oils. American Journal of Health-System Pharmacy, 74, 153–162. doi: 10.2146/ajhp151043
15. Moraru, R., Chermette, R., & Guillot, J. (2019). “Superficial mycoses in dogs and cats,” in Recent Trends in Human and Animal Mycology, eds K. Singh and N. Srivastava, 27–45. doi: 10.1007/978-981-13-9435-5_2
16. Puig, L., Castella, G., & Cabanes, F. J. (2019). Quantification of Malassezia pachydermatis by real-time PCR in swabs from the external ear canal of dogs. Journal of Veterinary Diagnostic Investigation, 31, 440–447. doi: 10.1177/1040638719840686
17. Roman, J., Bagla, P., Ren, P., Blanton, L. S., & Berman, M. A. (2016). Malassezia pachydermatis fungemia in an adult with multibacillary leprosy. Medicine Mycology Case, 12, 1–3. doi: 10.1016/j.mmcr.2016.05.002
18. Schlemmer, K. B., De Jesus, F. P. K., Loreto, E. S., Farias, J. B., Alves, S. H., Ferreiro, L., & Santurio, J. (2019). In vitro combination of antifungal agents against Malassezia pachydermatis. Medicine Mycology, 57(3), 324–327. doi: 10.1093/mmy/myy043
19. Sparber, F., & Leibundgut-Landmann, S. (2017). Host responses to Malassezia spp. in the mammalian skin. Frontiers in Immunology, 8(1614), 1–7. doi: 10.3389/fimmu.2017.01614
20. Theelen, B., Cafarchia, C., Gaitanis, G., Bassukas, I. D., Boekhout, T., & Dawson, T. L. Jr. (2018). Malassezia ecology, pathophysiology, and treatment. Medicine Mycology, 56, 10–25. doi: 10.1093/mmy/myx134
Переглядів анотації: 74 Завантажень PDF: 33
