Показники клітинної ланки імунітету котів з атопічним синдромом шкіри залежно від віку та статі
Анотація
Анотація. Аналіз літературних джерел свідчить про актуальність вивчення імунопатогенезу атопічного синдрому шкіри у котів (Feline Atopic Skin Syndrome – FASS) та недостатність інформації щодо залежності цього захворювання від віку та статі тварин. Метою дослідження було визначити імунофізіологічні показники клітинної ланки імунітету у котів з FASS залежно від віку та статі. Для дослідження використовували стабілізовану кров, яку відбирали з підшкірної вени передпліччя. У крові визначали абсолютну кількість лейкоцитів, абсолютну та відносну кількість моноцитів, нейтрофілів, лімфоцитів та їх регуляторних субпопуляцій, а також фагоцитарну активність нейтрофілів. Середній вік початку захворювання в групі до 6 років становив 2 роки, в групі старших за 6 років – 10 років. Встановлено, що у котів старших за 6 років абсолютна кількість лейкоцитів крові є нижчою в середньому на 10 %, порівняно з групою молодших за 6 років (5,27±0,04 Г/л проти 5,84±0,09 Г/л відповідно, p < 0,05). У котів старших за 6 років, цей показник був нижчим і за фізіологічні межі. З 19 дослідних тварин більшість (63 %) становила кішки. Абсолютна кількість лейкоцитів у крові кішок становила 5,57±0,09 Г/л, що на 10 % було менше (p<0,05), ніж у котів. Не встановлено достовірної різниці між групами в абсолютній кількості моноцитів в крові. Уміст лімфоцитів в крові кішок був вищим, ніж у котів (2,57±0,078 проти 2,13±0,042 відповідно, p<0,05). У крові котів був меншим уміст Т-лімфоцитів (1,41±0,09 Г/л проти 1,58±0,067 Г/л (p<0,05) та природних кілерних лімфоцитів (0,357±0,038 Г/л у котів проти 0,465±0,082 Г/л у кішок відповідно, (p<0,05). Не встановлено різниці між дослідними групами за вмістом у крові В-лімфоцитів. Різниця в імунофізіологічних показниках крові котів з FASS залежно від віку, ймовірно, пов’язана з віковими змінами, ніж з патогенезом цього захворювання. Порівняно з котами, у кішок більш часто реєстрували випадки прояву FASS, що супроводжувалось більшим умістом лімфоцитів та їх регуляторних субпопуляцій, а також високим імунорегуляторним індексом за рахунок більшого вмісту Т-хелперних клітин.
Завантаження
Посилання
Верховна Рада України (2006, 22 лютого). Про захист тварин від жорстокого поводження. (№ 3447-IV). Відомості Верховної Ради України, (27), 230. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15#Text
Резніков, О. Г. (2003). Загальні етичні принципи експериментів на тваринах. Перший національний конгрес з біоетики. Ендокринологія, 8(1), 142–145.
Bajwa, J. (2021). Feline atopic syndrome – An update. The Canadian veterinary journal = La revue veterinaire canadienne, 62(11), 1237–1240.
Campbell, D. J., Rawlings, J. M., Koelsch, S., Wallace, J., Strain, J. J., & Hannigan, B. M. (2004). Age-related differences in parameters of feline immune status. Veterinary immunology and immunopathology, 100(1-2), 73–80. https://doi.org/10.1016/j.vetimm.2004.03.002
Council of Europe (1986). European Convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. European Treaty Series, No. 123. https://rm.coe.int/168007a67b
Diesel, A., & DeBoer, D. J. (2011). Serum allergen-specific immunoglobulin E in atopic and healthy cats. Veterinary Dermatology, 22(1), 39–49.
Favrot, C., Rostaher, A., & Fischer, N. (2014). Klinische merkmale, diagnose und therapie des felinen atopie syndroms [Clinical symptomps, diagnosis and therapy of feline allergic dermatitis]. Schweizer Archiv fur Tierheilkunde, 156(7), 327–335. https://doi.org/10.1024/0036-7281/a000602
Halliwell R. E. (1997). Efficacy of hyposensitization in feline allergic diseases based upon results of in vitro testing for allergen-specific immunoglobulin E. Journal of the American Animal Hospital Association, 33(3), 282–288. https://doi.org/10.5326/15473317-33-3-282
Halliwell, R., Banovic, F., Mueller, R. S., & Olivry, T. (2021). Immunopathogenesis of the feline atopic syndrome. Veterinary dermatology, 32(1), 13–e4. https://doi.org/10.1111/vde.12928
Halliwell, R., Pucheu-Haston, C. M., Olivry, T., Prost, C., Jackson, H., Banovic, F., Nuttall, T., Santoro, D., Bizikova, P., & Mueller, R. S. (2021). Feline allergic diseases: introduction and proposed nomenclature. Veterinary dermatology, 32(1), 8–e2. https://doi.org/10.1111/vde.12899
Hobi, S., Linek, M., Marignac, G., Olivry, T., Beco, L., Nett, C., Fontaine, J., Roosje, P., Bergvall, K., Belova, S., Koebrich, S., Pin, D., Kovalik, M., Meury, S., Wilhelm, S., & Favrot, C. (2011). Clinical characteristics and causes of pruritus in cats: a multicentre study on feline hypersensitivity-associated dermatoses. Veterinary dermatology, 22(5), 406–413. https://doi.org/10.1111/j.1365-3164.2011.00962.x
Hofmann-Lehmann, R., Holznagel, E., & Lutz, H. (1998). Female cats have lower rates of apoptosis in peripheral blood lymphocytes than male cats: correlation with estradiol-17beta, but not with progesterone blood levels. Veterinary immunology and immunopathology, 65(2-4), 151–160. https://doi.org/10.1016/s0165-2427(98)00150-0
McDougal, B. J. (1986). Allergy testing and hyposensitization for 3 common feline dermatoses. Modern Veterinary Practice, 67, 629-633.
Moriello, K. A. (2001). Feline atopy in three littermates. Veterinary Dermatology, 12(3), 177–181. DOI: 10.1046/j.1365-3164.2001.00246.x
Novak, N., Bieber, T., & Leung, D. Y. (2003). Immune mechanisms leading to atopic dermatitis. The Journal of allergy and clinical immunology, 112(6), 128–139. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2003.09.032
Porters, N., Polis, I., Moons, C. P., Van de Maele, I., Ducatelle, R., Goethals, K., Duchateau, L., & de Rooster, H. (2015). Relationship between age at gonadectomy and health problems in kittens adopted from shelters. The Veterinary record, 176(22), 572. https://doi.org/10.1136/vr.102678
Ravens, P. A., Xu, B. J., & Vogelnest, L. J. (2014). Feline atopic dermatitis: a retrospective study of 45 cases (2001-2012). Veterinary dermatology, 25(2), 95–e28. https://doi.org/10.1111/vde.12109
Santoro, D., Pucheu-Haston, C.M., Prost, C., Mueller, R.S. & Jackson, H. (2021), Clinical signs and diagnosis of feline atopic syndrome: detailed guidelines for a correct diagnosis. Veterinary dermatology, 32, 26-e6. https://doi.org/10.1111/vde.12935
Saridomichelakis, M. N., & Koutinas, A. F. (1999). A retrospective study of spontaneous cases of feline atopic dermatitis. Journal of the Hellenic Veterinary Medical Society, 50, 292–299.
Schleifer, S. G., & Willemse, T. (2003). Evaluation of skin test reactivity to environmental allergens in healthy cats and cats with atopic dermatitis. American Journal of Veterinary Research, 64(6), 773–778.
Scott, D. W., & Miller, W. H. (2013). Feline atopic dermatitis: a retrospective study of 194 cases (1988–2003). The Japanese Journal of Veterinary Dermatology, 19(3), 135-147.
Taglinger, K., Helps, C. R., Day, M. J., & Foster, A. P. (2005). Measurement of serum immunoglobulin E (IgE) specific for house dust mite antigens in normal cats and cats with allergic skin disease. Veterinary immunology and immunopathology, 105(1-2), 85–93. https://doi.org/10.1016/j.vetimm.2004.12.017
Trimmer, A. M., Griffin, C. E., & Rosenkrantz, W. S. (2006). Feline immunotherapy. Clinical techniques in small animal practice, 21(3), 157–161. https://doi.org/10.1053/j.ctsap.2006.05.009
Wang, J., Cheng, Y., Zhang, M., Zhao, H., Lin, P., Yi, L., Tong, M., & Cheng, S. (2015). Development of a nanoparticle-assisted PCR (nanoPCR) assay for detection of mink enteritis virus (MEV) and genetic characterization of the NS1 gene in four Chinese MEV strains. BMC veterinary research, 11, 1. https://doi.org/10.1186/s12917-014-0312-6
Watson, A., Laxalde, J., Brément, T., Drevon-Gaillot, E. V., Mosca, M., Maina, E., & Langon, X. (2025). A randomised-controlled study demonstrates that diet can contribute to the clinical management of feline atopic skin syndrome (FASS). Animals: an open access journal from MDPI, 15(10), 1429. https://doi.org/10.3390/ani15101429
Переглядів анотації: 24 Завантажень PDF: 9
