Генотипові та паратипові детермінанти життєздатності й продуктивності свиней
Анотація
У роботі показані результати схрещування свиноматок великої білої породи з помісними кнурами-плідниками, які створені за з’єднанням порід велика біла, ландрас і дюрок. Досліджували ефект гетерозису за відтворювальними властивостями свиноматок за умов схрещування, а також рис, розвиток і відмінювальні особливості помісних підсвинків різних поєднань. Експериментально підтверджено ефективність промислового збагачення свиноматок великої білої породи з кнурами різноваріантних поєднань. Найвищий ефект гетерозису проявляється за ознаками крупноплідності, показниками абсолютного росту підсвинків. Кращим поєднанням були генотипи свиней ♀ В.Б. × ♂ (В.Б.× Д), ♀ В.Б. × ♂( ½ В.Б. + ½ Д × Л). Зазначено, що порода свиней дюрок при створенні помісних кнурів-плідників є найбільш ефективною на прояв сили гетерозу. Одночасно вивчали доцільність та ефективність застосування біологічно активної речовини бетаїну в роках свиней. Встановлено позитивний вплив бетаїни на показники росту й розвитку. Підсвинки краще розвивалися, мали більш високі абсолютні прирости, покращувала їх збереженість за час вирощування та відгодівлі.
Отримані результати дають підстави зазначити, що створення та використання помісних кнурів-плідників на базі великої білої, ландрас і порід у системах промислового схрещування є результативним, біологічно та економічно обґрунтованим методом розведення; найвищий ефект гетерозулено за ознаками крупноплідності та показниками абсолютного росту при вирощуванні й відгодівлі.
Завантаження
Посилання
Бабков, Я.І. & Чудак, Р.А. (2015). Вплив натурального бетаїну на забійні показники свиней на відгодівлі. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. 17, 3, 124–129. http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_3_25
Баньківський, Б.В. (1976). Промислове схрещування в свинарстві. К. : Урожай, 62 с.
Барановський, Д.І., Гетманець, О.М., & Хохлов, А.М. (2017). Біометрія в програмному середовищі MS EXCEL. Харків: СПДФО Бровін О.В., 90 с.
Березовський, М.Д. (2014). Вплив материнських форм на рівень продуктивності гібридного поголів’я свиней. Свинарство, 65, 48–52. https://svinarstvo.com/zbirnyk/archive/65/65-048-053.pdf
Бірта, Г.О., & Бургу, Ю.Г. (2010). Ріст і розвиток свиней різних генотипів. Науковий вісник Луганського національного аграрного університету, 11, 68–72. Доступно за адресою: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvpuettn_2018_1_16
Бордун, О.М., Халак, В.І., Гутий, Б.В., Усенко, С.О., Данілова, Т.М., Шаферівський, Б.С., & Фесенко, О.Г. (2024). Племінна цінність та продуктивність свиноматок великої білої породи зарубіжної селекції. Таврійський науковий вісник, 138, 257–265. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.138.32
Ващенко, О. (2017). Комбінаційна здібність спеціалізованих порід і типів свиней при промисловому схрещуванні. Розведення тварин і генетика, 53, 84–90. https://doi.org/10.31073/abg.53.11
Волощук, В.М. (2012). Теоретичне обґрунтування і створення конкурентноспроможних технологій виробництва свинини : монографія Полтава : ТОВ «Фірма «Техсервіс», 350 с.
Гетя, А.А. & Баньковська, І.Б. (2006). Застосування кнурів німецької селекції у промисловому схрещуванні в Україні та їх вплив на якість м’яса. Вісник Степу. Науковий збірник. 3, 156 с.
Гришина, Л. П. & Фесенко, О. Г. (2015). Ефективність використання спеціалізованого типу свиней за схрещування та гібридизації. Вісник аграрної науки Причорномор'я, 2(2), 40–47. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vanp_2015_2(2)__9.
Дударев, I., Уминський, С., Москалюк, А., & Маслич, Н. (2024). Крихкість гранульованих комбікормів. Аграрний вісник Причорномор’я, (111), 117–120. https://doi.org/10.37000/abbsl.2024.111.21
Копитець, Н.Г. (2018). Сучасний стан та тенденції розвитку ринку свинини в Україні. Економіка АПК, 11, 44–54. https://doi.org/10.32317/2221-1055.201811044
Крамаренко, С.С., Луговий, С.І., Лихач, А.В., Крамаренко, О.С., Лихач В.Я., & Слободяник, А.А. (2019). Вплив генетичних та негенетичних факторів на відтворювальні ознаки свиноматок української м’ясної породи. Науковий вісник Львівського Національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій. Серія: Сільськогосподарські науки, 21(90), 3–8. https://doi.org/10.32718/nvlvet-a9001
Лісний, В.А., Лісна, Т.М. & Новицька, В.І. (2011). Ефективність використання перспективного генофонду свиней у системі гібридизації. Таврійський науковий вісник : збірник наукових праць Херсонського ДАУ. Херсон, 76(2), 15–18. Доступно за адресою: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vanp_2015_2%282%29__21
Огороднійчук, Г.М. & Огороднійчук, І.О. (2017). Якість м’яса і продуктивність свиней за дії кормових добавок. Аграрна наука та харчові технології. Вінницький аграрний університет, Академія сільськогосподарських наук Грузії, 3, 83–89. http://nbuv.gov.ua/UJRN/anxt_2017_3_13.
Пелих, В., Ушакова, С., & Левченко, M. (2020). Інтер’єрні показники продуктивності свиней у міжпородному схрещуванні. Аграрний вісник Причорномор’я, 95, 126–131. https://doi.org/10.37000/abbsl.2019.95.20
Пелих, Н.Л., & Горб, Є.В. (2021). Відтворні якості свиноматок з урахуванням рівня багатоплідності. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки, 117, 245–250. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.117.33
Пелих, Н.Л., Овдієнко, К.Т., & Юзва, Ю.С. (2023). Ефективність вирощування свиней великої білої породи різної селекції. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки, 134, 291–296. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.134.37
Рибалко, В.П. (1980). Використання гетерозисного ефекту в свинарстві. Свинарство, 33, 30–34.
Стрельцова, В.О., Рябичева, О.Є., & Лавров, В.В. (2018). Відгодівельні й м’ясо-сальні якості молодняку свиней в залежності від генотипу кнурів. Зоотехнія, 9, 23–26.
Сусол, Р.Л. (2013). Продуктивність свиней великої білої породи з покращеними м’ясними якостями з урахуванням ДНК-маркерів. Науковий вісник. Асканія нова (Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова) НААНУ. Нова Каховка: Пиел, 6, 229–235.
Топіха, В.С. (2005). Підсумки роботи зі свинями породи дюрок в Україні. Аграрний вісник Причорномор’я, 31, 16–17.
Халак, В.І., Чернявський, С.Є., Волощук, В.М., Почерняєв, К.О., & Ільченко М.О. (2019). Відгодівельні та м’ясні якості молодняку свиней різних генотипів за SNPc/1426G>A гена рецептору меланокортину 4(MC4R) та за умов їх розподілу за деякими ознаками. Свинарство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Інститут свинарства і АПВ НААНУ. Полтава, 73, 157–165. Доступно за адресою: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2019_73_23
Хватова, М.А. (2012). Прогнозування ефекту гетерозису за комбінаційною здатністю породо-лінійних поєднань свиней. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААНУ. Харків, 107, 148–153. https://lfi-naas.org.ua/wp-content/uploads/2023/10/NTB-107.pdf#page=148
Церенюк, О.М. (2018). Генетичний потенціал продуктивності свиней порід уельс та ландрас за відгодівельними якостями. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААНУ. Харків, 120, 160–167.
Чудак, Р.А. (2019). Використання натурального бетаїну в годівлі свиней. Актуальні питання переробки м’ясної і молочної сировини: збірник наукових праць, 14, 242–247.
Шеферівський, Б.С. (2012). Поєднуваність свиней зарубіжного походження за відгодівельними ознаками. Вісник Вінницького національного аграрного університету, 5(67), 187–190. Доступно за адресою: http://repository.vsau.org/card.php?id=5575
Переглядів анотації: 52 Завантажень PDF: 17
