Гістологічні зміни у собак за кишкової форми парвовірусного ентериту

N. Radsikhovskii

doi:10.31890/vttp.2018.02.16

N. Radsikhovskii Житомирський національний агроекологічний університет, Житомир, Україна https://orcid.org/0000-0003-0518-8148

DOI: https://doi.org/10.31890/vttp.2018.02.16

Ключові слова: парвовірусний ентерит собак, гістологічні зміни, еозинофільні тільця-включення, некроз, гідропічна та зерниста дистрофія

Анотація

У статті представлено результати вивчення гістологічних змін у собак за кишкової форми парвовірусного ентериту. За результатами патолого-анатомічного розтину трупів собак, що загинули від кишкової форми парвовірусного ентериту, спостерігаються мікроскопічні зміни в серці, тимусі, печінці, підшлунковій залозі, нирках, легенях, головному мозку та лімфатичних вузлах.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Borysevych, B. V., & Mazur, N. V. (2003). Patomorfolohiya parvovirusnoyi infektsiyi sobak. Veterynarna medytsyna: Mizhvidomchyy tematychnyy naukovyy zbirnyk, 82, 110–112 (in Ukrainian).

Horalʹsʹkyy, L. P., Khomych, V. T., & Kononsʹkyy, O. I. (2011). Osnovy histolohichnoyi tekhniky i morfofunktsionalʹni metody doslidzhenʹ u normi ta pry patolohiyi: Navchalʹnyy posibnyk (2-e vyd.), Zhytomyr: Polissya (in Ukrainian).

Klaasen, E., & Berhman, ZH. (2002). Deyaki fakty ta tsyfry pro vaktsynatsiyu sobak proty parvovirusnoyi infektsiyi, Mater. VII Mizhnarod. nauk.-prakt. konferentsii «Problemy veterynarnoho obsluhovuvannya dribnykh domashnikh tvaryn» (Kyyiv, 2-5 zhovtnya 2002 r.). Kiev: NAU (in Ukrainian).

Lisova, V. V., & Radzykhovsʹkyy, M. L. (2018). Patomorfolohichna diahnostyka enterytiv virusnoyi etiolohiyi u sobak Nauk. Visn. LNUVM ta BT im. S.Z. Hzhytsʹkoho, 83(20), 299–304 (in Ukrainian).

Radzykhovsʹkyy, M. L., & Zayika, S. S. (2017). Patomorfolohichna kharakterystyka parvovirusnoho enterytu v sobak. Nauk. Visn. LNUVM ta BT im. S.Z. Hzhytsʹkoho, 82(19), 45–49 (in Ukrainian).

Slyvka, H. (2003) Imunokoryhuyuchyy vplyv protyzapalʹnoho preparatu izamben na klitynnyy imunitet sobak do ta pislya shcheplennya. Veterynarna medytsyna Ukrayiny, 2, 36-38 (in Ukrainian).

Allison, A. B., Kohler, D. J., Ortega, A., et al. (2014). Host-specific parvovirus evolution in nature is recapitulated by in vitro adaptation to different carnivore species. PLoS. Pathog, 11, 6-10.

Lund, E. M., et al. (1999). Health status and population characteristics of dogs and cats examined at private veterinary practices in the United States. Journal of the American Veterinary Medical Association, 214, 1336-1341.

Decario, N. et al. (2007). Molecular epidemiology of canine parvovirus Europe. Emerging infections disease,13, 1222–1224.

Mira, F, Dowgier, G, Purpari, G., et al. (2018). Molecular typing of a novel canine parvovirus type 2a mutant circulating in Italy. Infect Genet Evo.l, 18, 1567‒1348.