Ветеринарія, технології тваринництва та природокористування

Поведінка корів різного віку у період адаптації до умов добровільного доїння

O. O. Borshch — 2021-11-29

Метою цієї роботи було вивчити поведінку корів різного віку у лактаціях після зміни технології утримання та доїння. Дослідження проводили у ТДВ «Терезине» (Білоцерківський район, Київська область) на первістках (n=48) та коровах ІІ і ІІІ лактацій (n=86) української чорно-рябої молочної породи. Поголів’я корів ІІ і ІІІ лактацій утримувалось безприв’язно-боксово у приміщенні легкозбірного типу (ДхШхВ 100х36х10 м) на 300 голів, а нетелей – у капітальних, реконструйованих під безприв’язне утримання, приміщеннях та на вигульних майданчиках. Групу корів ІІ і ІІІ лактацій доїли у доїльному залі на установці «Паралель». Тварин обох груп через 10 діб після отелення було переведено на іншу ферму до легкозбірного приміщення на 400 голів (150х36х10,5 м) з добровільним доїнням на роботизованих установках VMS, розташованих на території приміщення. За нових умов утримання тварини різних вікових груп були розміщені у різні секції. Дослідження проводили упродовж адаптаційного періоду (30 діб після зміни умов утримання). Адаптаційний період було розділено на VI періодів тривалістю у 5 діб кожен. Добова поведінка групи первісток за основними показниками (лежання, ходьба, стояння і напування) відповідала значенням, котрі обумовлені графіком «ідеального» дня для молочних корів, починаючи з ІІІ періоду, а корів ІІ і ІІІ лактацій – лише у V періоді. За чотирма індексами (комфорту, стійловим, лягання, використання стійла), котрі характеризують комфорт корів при боксовому утриманні групи корів-первісток мали коротший термін адаптації до нових умов середовища. У групі первісток показник індексу комфорту відповідав нормі починаючи з ІІІ періоду, а індексу використання стійла – з ІV періоду. У корів ІІ і ІІІ лактацій вказані індекси відповідали регламентованим нормам, починаючи з ІV і V періодів відповідно. Група первісток продемонструвала вищі адаптаційні ознаки щодо тривалості поїдання кормів, порівняно з коровами ІІ і ІІІ лактацій. Тривалість поїдання корму у групі первісток відповідала рекомендованим значенням, починаючи з ІІ періоду (6-10 доба), а корів ІІ і ІІІ лактацій – починаючи з ІІІ періоду (11-15 доба). При проведенні етологічних досліджень під час процесу доїння первісток на роботі-автоматі встановлено, що упродовж адаптаційного періоду кількість спроб збити доїльний апарат під час доїння знизилась на 4,04 рази, а у групі корів ІІ і ІІІ лактацій на 4,39 разів.

Вплив системи тренінгу, що спрямована на підвищення стресостійкості, на економічну ефективність підготовки спортивних коней

І. O. Каbasova — 2021-11-29

Метою даної роботи було визначити економічну ефективність застосування комплексу прийомів для підвищення стресостійкості коней під час участі у змаганнях та показових виступах.

Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати застосування прийомів, що розроблені для підвищення стресостійкості в системі тренінгу коней з метою підвищення результативності участі у змаганнях і зменшення витрат на кожен успішний старт.

Морфологічна оцінка вим’я вівцематок різних порід та їх молочна продуктивність

A. P. Kitaeva — 2021-11-29

Молочність вівцематок залежать від багатьох факторів, зокрема й від породних особливостей морфо-функціональних властивостей їх вимені. З вивчення морфологічних властивостей вим’я вівцематок таких порід як цигайська, мериноландшаф і дорпер, зазначено деякі відмінності за лінійною його оцінкою і кількістю від них молока (молочністю). Установлено, що вівцематки породи мериноландшаф переважають своїх одноліток порід цигайська й дорпер за довжиною виміні відповідно на 2,6 см або на 17,5 % (Р<0,95) і на 4,3 см або на 32,8 % при (P˃0,99), за обхватом – на 3.9 см або на 11,9 % (P˃0,99) і на 7,3 см або на 24,8 % (Р˃0,999). Довжина дійок у вівцематок породи дорпер більша, ніж у вівцематок цигайської породи на 0,47 см або на 23,1 %, а породи мериноландшаф – на 0,2 см або на 8,7 % (Р<0,95). Більшу молочність мали вівцематки у приплоді яких були баранці,у порівнянні з ярками. Ця перевага становила у вівцематок цигайської породи 2,2 кг або 9,5%, (Р≤ 0,95), мериноландшаф – 2,0 кг або 10,2 % (Р≥ 0,95), дорпер – 1,5 кг або 7,51 % (Р≥0,95)

За лактаційний періодтривалістю 180 днів було одержано більше молока від вівцематок цигайської породи, ніж від вівцематок породи мериноландшаф на 1,8 кг або на 16,9 % (Р≤ 0,95), а від породи дорпер – на 19,17 кг або на 16,9 % (Р≥ 0,999). Отже, для виробництва молока найбільш бажаними із досліджених порід є цигайська і мериноландшаф.

Бактерицидні властивості дезінфікуючого засобу «Ензидез»

V. A. Kozhyn — 2021-11-29

В статті наведено результати дослідження з визначення мінімальної бактерицидної концентрації, фенольного коефіцієнту та білкового індексу нового дезінфікуючого засобу «Ензидез». Встановлено, що розроблений дезінфікуючий засіб «Ензидез» є високоактивним відносно тест-культур мікроорганізмів S. aureus, E. coli і P. aeruginosa.

Вплив мезенхімальних стовбурових клітин та плазми крові, збагаченої тромбоцитами, на перебіг хронічного ламініту у коня: клінічний випадок

M. O. Malyuk — 2021-11-29

Під впливом трансплантованих мезенхімальних стовбурових клітин і багатої тромбоцитами плазми крові відновлюються тканинні структури пошкодженого копита і відновлюється клініко-функціональний стан пошкодженої кінцівки; при цьому погіршується рентгенологічна картина копита, що супроводжується незворотними процесами в тканинах копита і його деформацією.

Родинна ферма – один із напрямків розвитку козівництва в Україні

V. O. Popova — 2021-11-29

У зв’язку з ростом популярності галузі козівництва серед приватних господарств різного розміру та через те, що біля 95 % усього поголів’я кіз зосереджено у приватних селянсько-фермерських господарствах у оглядовій статті було наведено аналіз питання виявлення найбільш розповсюдженої форми ведення козівництва в Україні та перспектив їх подальшого розвитку.

Оцінка ефективності препарату «Феліферон»® в комплексній терапії інфекційного ринотрахеїту котів

V. O. Ruban — 2021-11-29

В статті наведені результати експериментальних досліджень щодо аналізу результатів ефективності препарату «Феліферон»^® в складі комплексної терапії за інфекційного ринотрахеїту (герпесвірусної інфекції FHV-1) котів. У групі тварин, яким застосовували «Феліферон»^®спостерігали більш швидку елімінацію вірусу, повернення показників крові в межі фізіологічної норми, зменшення вираженості клінічних ознак захворювання вже до п'ятого дня і практично повне клінічне одужання на сьомий день лікування в порівнянні з плацебо - групою.

Перфорація стравоходу у тварин та методи їх лікування (клінічний випадок)

D. V. Sarbash — 2021-11-29

У клінічному випадку наведені дані щодо методики оперативного доступу до відкритих пошкоджень стравоходу та застосування еластичної полімерної трубки під час хірургічного лікування тварин, яку вводили у порожнину стравоходу через рановий отвір у краніальному напрямку, що значно покращувало умови візуалізації трубчастої будови пошкодженого органу та сприяло зручності пошарового накладання міцних, герметичних швів. На підставі клінічних досліджень у післяопераційний період доведена ефективність застосованої методики хірургічного лікування тварин за перфорації стравоходу.

До питання про з’ясування давності настання смерті у свійських котів

J. K. Serdioucov — 2021-11-29

У статті виконано огляд проблеми визначення давності смерті за судово-експертного дослідження трупів тварин, зокрема, свійських котів. Доведено актуальність проведення таких досліджень і зроблено короткий огляд методів, за допомогою яких можливо встановити давність настання смерті.

Вплив рослинних біостимуляторів на молочну продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи

K. P. Silchenko — 2021-11-29

Наведені результати дослідження щодо впливу застосування біостимуляторів - Біосвіт, що виготовлений за методом Філатова з рослинної сировини закордонного походження, та Мегасвіт, що виготовлений за тим же методом з вітчизняних рослин, на продуктивність та якісні показники молока корів Української чорно-рябої молочної породи.

Діагностична значимість вимірювання «кутикулярного індексу» у собак за патології печінки та нирок

O. P. Timoshenko — 2021-11-29

Встановлено, що за різних варіантів нефропатії та за розвитку печінково-ниркового та нирково-печінкового синдромів у собак в печінці та нирках відбуваються структурні зміни, яким відповідають порушення метаболічних процесів, що визначені за результатами клініко-мікроскопічних та біохімічних досліджень крові, а також щодо змін площі зовнішньої поверхні клітин волосяної кутикули, якій ми дали визначення «кутикулярний індекс». Методику визначення «кутикулярного індексу» можна використовувати у диференціальній діагностиці різних варіантів патології нирок і печінки у комплексі з клінічними, інструментальними і лабораторними дослідженнями, а також за диспансерного обстеження тварин даного виду. У статті наведені приклади різних варіантів патології з визначенням «кутикулярного індексу».